Будівельні проекти в історичній зоні Києва можливі тільки в тому випадку, якщо ще на стадії планування отримані їх попередня позитивна оцінка від організацій, що займаються питаннями збереження культурної та історичної спадщини, а також згода киян, не тільки проживаючих в районі майбутнього проекту, але і взагалі всіх жителів столиці. Про це заявила провідний інженер Інституту «Київгенплан» АК «Київпроект» Тетяна Шандрук.
«Протести, які супроводжують незаконне будівництво на фундаменті Десятинної церкви, або конфлікт навколо Гостиного двору, свідчать про те, що, всупереч поширеній думці, влада недостатньо дбає про збереження історичних цінностей України. Історичний вигляд міста за останні десятиліття, особливо в останні роки, кардинально змінюється, і не в кращу сторону. Ні в одній європейській столиці не руйнують старі будівлі, щоб на їх місці побудувати кічеві комерційні проекти», - зазначила Шандрук.
Читайте також: На території Гостиного двора в Києві відбулася бійка між охороною та громадськими активістами, - МВС
«Руйнування історичних будівель з їх особливою естетикою, яку сучасні архітектори лише намагаються імітувати, вже стало справжнім покаранням для міста. Зупинити це можна тільки з введенням практики широкого, відкритого громадського обговорення будівництва в історичній зоні Києва та жорсткого державного контролю», - заявила Шандрук.
Вона згадала також про будівництво на місці колишньої швейної фабрики «Юність», як прикладі залучення громадськості до обговорення будівництва. У квітні 2012 р. компанія «ЕСТА Холдинг» (входить до групи СКМ Ріната Ахметова), що володіє будівлею «Юності» біля Андріївського узвозу, почала його демонтаж. Резонанс цих дій привів до того, що власник незабаром оголосив про створення громадської палати, яка прийме рішення про зовнішній вигляд нової будівлі і його функціях. Передбачається, що на місці фабрики з'явиться культурний простір.
««Юність», збудована в 70-х рр. ХХ століття, не мала архітектурної та історичної цінності, як зруйнований особняк в Десятинному провулку. Однак, це перший випадок, коли забудовник змінив свої плани, щоб врахувати громадську думку. Він залучив громадські та експертні організації до обговорення того, що можна тут побудувати і чого не можна, який вид повинен мати цей проект з точки зору збереження історичного вигляду Подолу. Ця практика повинна стати обов'язковою для будь-якої будівлі, що споруджується в такій чутливій зоні, як історичний центр Києва», - резюмувала Шандрук.
Читайте також: НЕЦУ просить ГПУ скасувати рішення КМДА про забудову урочища "Горбачиха" в столиці