ОК "Русал" Олега Дерипаски і входить в "Ренова" Віктора Вексельберга виробник вуглеграфітової продукції "Енергопром" в лютому звернулися до уряду з проханням розглянути питання введення експортних мит на прожарений нафтовий кокс (зараз ставка дорівнює нулю). Про це з посиланням на джерела в компаніях, в Мінпромторгу РФ повідомляє видання "Комерсант".
"Русал" - найбільший російський споживач прокаленного нафтового коксу (використовується в анодному масі і анодних блоках), щорічно споживає близько 500 тис. тонн, пояснили в компанії. Поточний дефіцит сировини на внутрішньому ринку, за її даними, становить близько 300 тис. тонн. Необхідний обсяг "Русал" докуповує в Китаї. "Енергопром" споживає приблизно 100 тис. тонн коксу на рік, а дефіцит покриває за рахунок закупівель в Азербайджані. У електросталеплавильному, нікелевому і мідному виробництві використовується кам'яновугільний кокс.
Дефіцит коксу посилюється тим, що нафтовики його експортують, запевняють металурги. А після того як "Русал" запустить на повну потужність Богучанської і Тайшетський заводи, дефіцит зросте до 950 тис. тонн. Саме тому потрібна мито, говорять співрозмовники видання. "Русал" пропонує встановити її в розмірі 60% від експортного мита на сиру нафту (зараз таке мито діє на сирий нафтовий кокс). "Енергопром", уточнює один із співрозмовників, запропонував зберегти експортне мито на сиру кокс і збільшити на прожарений - до 6,5% від митної вартості товару.
Нафтовики виступили різко проти ініціативи металургів. Вони направили віце-прем'єрові Ігорю Сечіну лист за підписом президента "Роснафти" Едуарда Худайнатова, президента "Лукойла" Вагіта Алекперова, виконавчого директора ТНК-ВР Германа Хана, гендиректора "Газпром нафти" Олександра Дюкова, президента "Башнафти" Олександра Корсика, президента "Татнефти "Шафагата Тахаутдінова. У листі говориться, що введення мита на прожарений кокс зробить менш ефективним його експорт і приведе до падіння цін на нафтові кокс на внутрішньому ринку, "оскільки вони прямо залежать від експортного нетбека". Власне, цього і домагаються металурги.
Але, підкреслюють нафтовики, може знизитися економічна ефективність процесів коксування в нафтопереробці, "що буде підштовхувати виробників до зменшення завантаження коксових установок на НПЗ" і загрожує зривом планів модернізації НПЗ, регульованих угодами з Міненерго. Нафтовики вказують, що угоди визначають не тільки графіки та обсяги інвестицій, але і цільову структуру виходів на НПЗ, що припускає падіння частки мазутів та інших темних нафтопродуктів. А "коксування є одним з найбільш ефективних рішень, що дозволяють з прийнятними капітальними витратами різко знизити або виключити виробництво мазуту", пишуть нафтокомпанії.
Також нафтовики вказують, що імпорт коксу викликаний у тому числі технологічними вимогами до нього. "Таким чином, введення вивізного мита на прожарений кокс не тільки не вирішить проблеми із збільшенням поставок на внутрішній ринок, але може спровокувати додатковий дефіцит", - попереджають нафтовики.
За словами джерел видання, поки уряд не підтримав ні ту, ні іншу сторону. В кінці лютого на урядової комісії з ПЕКу Ігор Сечин доручив профільним відомствам "опрацювати питання". "Нам дали зрозуміти, що він буде вирішуватися вже новим урядом", - говорить один зі співрозмовників. А поки, додав співрозмовник в Мінпромторгу, "Русалу" і "Енергопрому" запропоновано домовитися з нафтовиками "на комерційній основі".
Прожарений нафтовий кокс в Росії виробляють "Газпром нафта" (Омський НПЗ) і "Лукойл" (Волгоградський НПЗ). Але іншим нафтовикам доведеться побудувати установки коксування в рамках угоди з Міненерго. Між тим потужності по прогартовуванні сирого коксу є у "Русала" і "Енергопрому". У листопаді минулого року "Русал" підписав з "Газпром нафтою" п'ятирічний контракт на поставку до 1 млн тонн сировини з 1 січня 2012 року. З цією ж компанією на поставку сирої коксу контракт є у "Енергопрому". "Лукойл" до квітня 2011 року теж постачав "Русалу" нафтовий кокс за довгостроковим контрактом. Але в 2008 році сторони не домовилися про ціну, і нафтокомпанія скоротила обсяги поставок на користь експорту (там ціна доходила до 650 дол за тонну проти 220 дол за контрактом; зараз - близько 400 дол). "Енергопром" відмовився від закупівель у "Лукойлу" в кінці січня - також через високу ціну.
У "Русала" є причини економити на сировину - ринок алюмінію зараз слабкий (з кінця січня метал подешевшав на 9%, до 2,05 тис. дол за тонну), пояснює глава відділу промислового аудиту компанії "МЕФ-Аудит" Олександр Победаш. Але і нафтовики без бою не здадуться. Зараз вони поставлені в досить жорсткі умови по модернізації НПЗ, і установки коксування - один зі способів зниження випуску мазуту, каже Віталій Крюков з "ІФД-Капіталу". Він вважає, що зниження рентабельності випуску коксу може уповільнити модернізацію і тому уряд, швидше за все, піде назустріч нафтовикам.