"Черкаситеплокомуненерго" загрожує рейдерське захоплення, - секретар Черкаської міськради

Комунальне підприємство "Черкаситеплокомуненерго" може стати об'єктом рейдерського захоплення. Про це в понеділок, 23 лютого, повідомив секретар Черкаської міської ради Олександр Радуцький.

За його словами, нещодавні заяви міського голови Черкас Сергія Одарича про замах на його життя не відповідають дійсності. На думку Радуцького, таким чином Одарич намагається відвернути увагу жителів Черкас від важливих питань життєдіяльності міста, зокрема, рейдерського захоплення комунального підприємства "Черкаситеплокомуненерго" шляхом банкротства, яке найближчим часом нібито планує здійснити Михайло Бродський.

Радуцький нагадав, що історія навколо КП "Черкаситеплокомуненерго" почалася ще 2008 р., коли в місті на посаді заступника мера працював Андрій Савчук.

"Разом із міським головою він (А.Савчук - ред.) балотувався до парламенту 2002 р. від політичної партії "Яблуко", засновником якої є Михайло Бродський. У момент, коли "Черкаситеплокомуненерго" доведене до межі, в Черкасах знову з‘являється Савчук, який стає фінансовим директором Теплокомуненерго із заробітною платою 20 тис. грн. Вбачаю в цьому пряму загрозу для підприємства.

Складається враження, що покроково розроблена схема його банкрутства, причому з урахуванням інтересів київських олігархів", - розповів він.

У 2008 р. КП "Черкаситеплокомуненерго" отримало кредит від Європейского банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Сума позички складала 11,2 млн євро. Проте протягом наступних 5 років влада Черкас так і не внесла до тарифу "теплокомуненерго" інвестиційну складову та витрати на повернення кредиту.

"Тобто кредит на модернізацію був узятий, а умови для його повернення - не створені. За словами директора нашого комунального підприємства Миколи Кушніра, до 2013 року "упорядковувати" тариф було "політично недоцільним", - повідомив Радуцький і зауважив, що тариф Теплокомуненерго і надалі лишається збитковим.

"Сьогодні борг Черкаситеплокомуненерго перед Черкаською ТЕЦ за теплоносій складає 27,9 млн грн, борг перед банком станом на 31 березня складе понад 1,7 млн євро. За нинішнім курсом валюти, це більше 60 млн. грн. Грошей підприємства немає, гарантом виступає місто, тобто сума сплати за кредитом закладена в бюджеті розвитку на 2015 рік. Відповідно, в разі сплати цих коштів за кредитом, про розвиток міста в поточному році можна забути", - розповів він.

Нагадаємо, в Черкасах зараз існує єдина тепломагістраль. Частина її належить Черкаській ТЕЦ, частина - Теплокомуненерго. На поточний рік у комунального підприємства колосальне кредитне навантаження, але нічого не робиться для того, щоб підприємство мало змогу отримувати прибуток й виплачувати кредит, частина його котелень законсервовані.

Так, із 2012 року в Черкасах не працює котельня КП "Черкаситеплокомуненерго" на розі вулиць Волкова\Різдвяна. На балансі котельні 92 багатоповерхівки, а це приблизно 700 квартир, площею в середньому 50 м кв. Вартість опалення 1 м кв у ТЕЦ сягає 9,07 грн. За 5,5 місяця опалювального сезону прибуток ТЕЦ - 1млн 745 тис грн.

Також із початку опалювального сезону 2014-2015 років не працювала ще одна котельня на Руськополянській 27. Це колишня котельня заводу "РОТОР". Її споживачів також перевели на обслуговування в ТЕЦ. На балансі котельні 104 багатоповерхівки, в середньому це 1200 квартир. Рахуємо: 50 (середня квадратура житла)х9,07х2,5 (період роботи в опалювальний сезон) = 1млн 130 тис грн.

"Ці мільйони - це потенційний, можливий валовий прибуток Теплокомуненерго! Валовий прибуток у 2015 році втрачений вже на 3 млн грн.

Варто зауважити, що саме в Південно-Західному районі, де споживачів перевели в ТЕЦ, встановлена за кредитні кошти левова частка ІТП в будинках. Логічно, щоб ці будинки й обслуговувало ЧТКЕ, яке взяло кредит на придбання цих ІТП", - резюмував Радуцький.

Він вже підготував проекти рішень на сесію міської ради про звернення до ЄБРР з проханням призупинити черкаському підприємству виплати за кредитами на два роки без змін щодо умов кредитування. Та запропонував об'єднати КП "Теплокомуненерго" та ТЕЦ, аби адресно подавати вироблену електроенергію, адже обидва підприємства виробляють тепло, а ТЕЦ вироблену електроенергію продає на енергоринку, хоча цим ресурсом могла б користуватися громада міста, в якому воно працює.