Артист збирається відродити давні українські традиції споживання вина і не забуває про власну творчість
У вівторок, 13 листопада, у Києві знаменитий український музикант і артист Олег Скрипка запросив журналістів до ресторану, щоб презентувати вино його власної авторської марки. Учасники презентації стали першими, хто суштував це вино.
Із пресою артист говорив про свій новий статус винороба, про мистецтво, запис нових пісень та про те, чим відрізняється культура споживання вина в Україні та в європейських країнах.
Відео: Рок-музикант Олег Скрипка став виноробом (Валентина Балабанова/video.rbc.ua)
"Особисто я люблю рожеве вино. Вважаю, що воно підходить для всіх ситуацій: для офіційних зустрічей, для романтичного вечора. І під м'ясо, і під рибу, і смакує з чимось солодким. Спершу я не вірив, що може бути гарне українське вино, доки не познайомився із закарпатськими виробниками, не дуже відомими в Києві", - розповідає Олег Скрипка.
За його словами, раніше це було старе радянське винне виробництво, яке свого часу викупили, й зараз там виробляють вино за сучасними стандартами і за французькими технологіями.
"Вино, яке ми тримаємо у келихах – це вино сорту "Піно Нуар", червоний виноград. Сама лоза – французька, яка добре себе почуває саме на Закарпатті. Для нього в цьому регіоні - гарна сукупність факторів: відповідної вологості, впливу сонця, ґрунту", - пояснює Олег Скрипка.
Червоний виноград бродить разом зі шкіркою, розповідає він. Шкірка такого винограду – червона, а всередині він білий. Коли вино бродить 14 днів зі шкіркою, то "набирає" її кольору. Потім його відціджують, і вино набуває червоного кольору і вишуканого смаку вже у діжках.
"Насправді технологія виробництва білого і рожевого вина подібна, тому ці вина багато в чому споріднені. Я запропонував виробнику створити моє вино, і вони охоче погодилися. Ми виділили під це певну територію виноградників, і цей виноград, вино із якого ви куштуєте, виріс приблизно у 10 кілометрах від Угорщини. Угорщину видно із пагорба, на якому він росте", - розповідає Олег Скрипка.
Ділянки виноградних плантацій на Малій горі новоспечений винороб визначав особисто. Та й частину грон Олег збирав власноруч. До слова, 2018-й закарпатські виноградарі і винороби називають "вінтажним роком": вина з цього врожаю є винятково вдалі та мають всі перспективи стати колекційними.
Ставлення до вина у самого Олега Скрипки змінювалося протягом життя: від шумних студентських вечірок, на яких часом пили багато алкоголю, до розуміння вина як культури, зізнається артист.
Після його перших візитів у Францію він зрозумів, що вино – це багатогранна культура, і тепер він сам намагатиметься розвивати культуру споживання вина і в Україні.
"Коли я вперше приїхав до Франції, як і для більшості радянських людей, для нас вино було чимось дуже нетиповим, якоюсь екзотикою. Ми тоді виступили на рок-фестивалі, це було мальовниче альпійське село. А потім нас повели на вечерю і на вино у … церкву 14 сторіччя. Там облаштували для нас великий дубовий стіл, а на столі - кілька кругів сиру, кілька кругів домашнього хліба, і фонтан вина! І настільки це було смачно і гармонійно, що я тоді зрозумів: вино – це насправді "рідка їжа", або ж воно є прекрасним доповненням до обіду", - каже артист.
Потім він сам став поціновувачем вина, став дізнаватись про нього все більше інформації.
"Спочатку полюбив червоне, потів вник у біле, а не так давно я став фанатом рожевого вина. Я часто подорожую, і у мене навіть є винний туризм. Я люблю їздити в різні країни, щоб спробувати місцеві вина в Угорщині, Австрії, Болгарії, Хорватії. Увесь час в Європу їду через Закарпаття. І саме там я зрозумів, що на Закарпатті – красне європейське вино світового рівня", - каже Олег Скрипка.
За словами Олега Скрипки, пити вино – це суто українська традиція, яка була викорінена радянською владою. Саме за часів СРСР в Україні стали пити горілку. До того в Україні розвивалося виноробство.
Саме ці старі традиції артист і сподівається відродити. Мета виготовлення власної марки вин – патріотична, каже Скрипка.
"Ніякої оковитої в Україні не пили. Це прийшло разом з радянськими традиціями. Поступово в Україні відроджується розуміння культури вина. У Франції, наприклад, спокійно за обідом можуть випити пляшку, але ніхто не напивається, всі поводяться дуже культурно. Я хочу показати, що українські, й зокрема закарпатські вина, складуть гідну конкуренцію італійським, французьким або чилійським винам", - каже він.
Сам артист давно товаришує із легендарним французьким актором П'єром Рішаром, який також займається виноробством.
"Я товаришую із П'єром Рішаром, був двічі у нього на шато. Я бачу, як він цим переймається. Він там, на шато, дійсно живе! Якось я приїхав до нього, до того з ним попередньо не домовлявся. Виявилося, він в той час там просто був. Ми прекрасно провели разом час. Ти з ним говориш, п’єш це вино, із ним спілкуєшся, ходиш по виноградникам. Це зовсім інше сприйняття вина!" - каже артист.
Серія авторського вина Олега Скрипки лімітована: було виготовлено по 5 тисяч пляшок кожного виду – рожевого і червоного. Вартість однієї пляшки рожевого або білого вина власної марки Олега Скрипки складає близько 250 гривень.
Виноробством на Закарпатті здавна займались угорці, у яких ця традиція йде ще із середньовіччя. У 13 сторіччі на Закарпаття прибув король, за походженням італієць.
З того часу багато італійських традицій перекочувало в Угорщину, і навіть в угорській мові є немало слів італійського походження. Про це під час презентації нагадав віце-президент виноробної компанії, яка випустила авторське вино Олега Скрипки.
"Закарпаття перебувало під впливом Угорщини до 20 століття, і в той час як інші регіони України в той час були частиною Російської Імперії, Закарпаття було носієм угорської культури незалежно від того, була Угорщина в Австро-Угорщині чи Австрійській імперії, - розповідає Ігор Радом, віце-президент компанії. - І доки більша частина України і її традиційні виноробні регіони – Крим та південь пройшли всі тяжкі етапи громадянської війни, потім – колективізації, всі складні сталінські часи, в Закарпатті тим часом розвивався місцевий і угорський стиль виноробства”.
За його словами, на Закарпатті до приходу радянської влади були приватні виноградарі, але не було великих підприємств.
"Якщо на півдні Російської імперії виноробством займалися переважно дуже заможні люди, такі як граф Голіцин, то на Закарпатті це мало іншу традицію: було багато сотень невеликих приватних виноробів, які мали в регіоні декілька гектарів винограду. Винороби орендували старовинні підвали під замками, які збереглися ще із часів середньовіччя. Вони могли орендувати 15 квадратних метрів у цих підвалах для зберігання там свого вина. Це було саме приватне виноробство, а не промислове", - каже Ігор Радом.
За рахунок того, що Закарпаття не пройшло через багато трагічних перипетій 20-х та 30-х років, виноробство там розвивалося за європейським стилем набагато довше, ніж в інших регіонах України, які потрапили у радянську Україну, нагадує винороб.
"Війна – тяжкий період, але вино в регіоні все одно виготовляли. У 1944 році Закарпаття визволила радянська армія, і регіон приєднали до СРСР. Заборонили приватну власність, всіх приватних виноробів розігнали, виноградники об'єднали в колгоспи, пізніше – в радгоспи. Радянська система по-своєму працювала, були великі виноробні господарства, але все одно та традиція, коли один винороб має власні декілька гектарів і вболіває за свою власність, за своє особисте вино і хоче його зробити найкращим – такого не дозволяли, на жаль. Для СРСР, як ви знаєте, головною була кількість, а не якість. Тому ми раді, що СРСР прийшов до нас не так надовго. Це дало змогу залишитися старим родинним традиціям, і тепер сучасні винороби Закарпаття – це онуки і правнуки тих, хто займався цим там ще до війни", - розповідає він.
Під час презентації Олег Скрипка розповів також про свою творчість та про те, чи почує найближчим часом публіка його нові пісні. Як виявилося, треки для його сольного проекту він писав набагато швидше, ніж пісні із гуртом "ВВ".
"На жаль, темп запису пісень не такий, я мені хотілося б. Минулого року ми випустили пісню "Несе Галя воду", цього року випустили пісню "Кобіта". Сподіваюся, на початку наступного року ми випустимо ще пісню. Та якщо дивитись на такий темп, то прогнозувати, коли вийде альбом, страшнувато. Бо для альбому треба пісень хоча б десять. Пісні є, але сам процес записування і продакшену дуже повільний", - констатує він.
Артист зізнався, що проводить дуже багато часу в студії, але результатом незадоволений.
"Хочеться, щоб це було, але поки що процес іде дуже повільно. По інших українських виконавцях я бачу, що якісного результату вони досягають досить швидко. Але поки швидко випустити пісню у мене не виходить", - каже віна.
Коли пісень буде достатньо, новий альбом вийде, додає Олег Скрипка. Але коли саме це буде – поки невідомо.
За словами Олега Скрипки, його пісні зараз не часто беруть на радіо. На його думку, все це тому, що в Україні звикли до “іншого” формату звучання треків.
"В Україні звикли до певного звуку, до певного аранжування. І коли ти приходиш на радіо з піснею, яка має інший звук, інше аранжування, твій продукт просто не беруть на радіо, на телебачення. Це те, з чим я зіткнувся. Наприклад, пісня "Весна" написана у 1993 році, та вона раптом "вистрілює" аж 1997-му. Пісня "День народження" – це десять років, пісня "Чіо Чіо Сан" – це двадцять років. А пісня "Кобіта" була написана у 1993 році, вона лежала на полиці стільки років. І зараз пісні для нового альбому – це пісні з історією. Ці пісні лежать у мене в папочках на комп’ютері, іноді час від часу дивлюся на дату створення – мені страшно! Треки дозрівають, як вино", - каже Олег Скрипка.
Декілька його сольних пісень записали дуже швидко, а от із "ВВ" процес запису йде доволі довго, зізнається він.
"Тим не менше, я бачу, коли на мої концерти приходять відразу три покоління публіки. Часто бачу, що є 15-річні фанати гурту "ВВ". Вони нашу музику слухають, вони в неї вникають, і це приємно" – каже артист.
Нагадаємо, раніше Олег Скрипка прокоментував війну на Донбасі, порівнявши її із розпадом Радянського Союзу.
Також лідер гурту “ВВ” викликав справжній фурор під час свого концерту у Мінську.
Відео: Найяскравіші новачки українського шоу-бізнесу (video.rbc.ua)