Для всіх, хто трохи багатший, збираються ввести обов'язкове декларування доходів
Запропонована близько року тому тоді ще Державною податковою службою масштабна реформа системи оплати праці знайшла нове життя. У Міністерстві доходів і зборів вирішили не відмовлятися від ідеї лібералізації законодавства і підготували нові зміни до Податкового кодексу і закон "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соцстрахування", пише "Комерсант-Україна".
Якщо влітку минулого року у відомстві не могли визначитися зі ставкою податку на доходи фізосіб, то зараз запропонована широка шкала оподаткування. Якщо річна сума доходів не перевищуватиме 18 тис. грн (щомісяця - 1,5 тис. грн), то з 1 січня 2014 року запропонував застосовувати до неї нульову ставку; якщо річний дохід менше 3 млн грн (250 тис. грн щомісяця), то з суми перевищення будуть адмініструвати 10%. Нині діюча ставка податку на доходи фізосіб - 15% - поширюватиметься на дохід не більше 8 млн грн (666,6 тис. грн), а максимальна - 20% - якщо показник вище попереднього.
Нагадаємо, що, згідно з Податковим кодексом, підвищена 17-відсоткова ставка застосовується до доходу, що перевищує десять мінімальних зарплат (МЗ), тобто 11,470 тис. грн.
Крім того, як і обіцяв раніше міністр Олександр Клименко, чиновники наполягають на загальне обов'язкове декларування доходів, якщо їх загальна сума за рік перевищує 18 тис. грн. Зараз громадяни подають декларацію, якщо оподатковуваний дохід вище 120 розмірів МЗ (137,64 тис. грн).
Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко хоч і вважає запропоновану норму європейської, але впевнена, що значного економічного ефекту для бюджетів від неї не буде.
"Це яскрава спроба продемонструвати солідарність і справедливість. Однак якщо аналізувати суми надходжень, то основні платежі будуть надходити від фізосіб із середнім рівнем доходів або нижче нього, оскільки дуже багатих людей не так вже й багато", - пояснює експерт.
А у Федерації роботодавців пропонують прив'язати диференційовані ставки не до конкретних сумах доходу, а до МОЗ, щоб уникнути щорічного перегляду оподатковуваного доходу.
У Міндоходов пропонують і зниження ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) з 32,6-49,7% до 18% незалежно від класу професійного ризику. Автори документа визнають, що доходи Пенсійного фонду скоротяться вдвічі - більш ніж на 80 млрд грн. Однак скасування обмеження на нарахування ЄСВ, економія на оплаті ЄСВ за співробітників бюджетної сфери і, можливо, введення збору з операцій купівлі валюти компенсують втрати на 53,5 млрд. грн. Легалізація зарплат повинна дати 105 млрд грн.
Експерти не такі оптимістичні у своїх очікуваннях.
Заступник голови Федерації профспілок Сергій Кондрюк вважає запропонований механізм безвідповідальним кроком.
"Такий підрив надходжень до Пенсійного фонду призведе до катастрофічного збільшення дотацій з держбюджету, - побоюється він. - Зараз знижуються ставки податку на прибуток і ПДВ, і такої лояльності ще ніколи не було. Однак скорочення ставок не демонструє взаємозв'язок з детінізацією економіки. Ті, хто не платив податки, не буде платити навіть 1% ".
Ткаченко у свою чергу нагадує, що в 2005-2006 роках була вже знижено ставку ЄСВ. Але через відсутність позитивного ефекту парламент повернув її.
Втім, депутати все ж розраховують на позитивний ефект легалізації зарплат.
"Зниження ставки позитивно вплине на процес легалізації. Роботодавцю буде вигідно платити білу зарплату, оскільки ухилятися від податків і потім переводити у готівку кошти теж коштує грошей", - вважає член комітету з питань податкової та митної політики Олександр Долженков (Партія регіонів). Він упевнений, що законопроект буде підтриманий депутатами за умови, якщо будуть знайдені конкретні компенсатори.