Росія хоче повторити на Донбасі Курську битву, - військовий експерт

Вони думали, що цим швидким "кидком" під Києвом через ці болота Чорнобильської зони, застосовуючи десант, сили спеціальних операцій зможуть це завдання швидко реалізувати. А ті 150 тисяч окупаційних військ, що заходили, за підтримки Росгвардії мали просто стабілізувати ситуацію. Вони розраховували, що значна частина силових структур України перейде на бік ворога.

Коли перший план абсолютно не вийшов, вони кілька разів намагалися адаптувати свій план. Вони підсилювали свої наземні війська під Києвом. Вони намагалися добитися контролю над Гостомелем, гостомельським аеродромом, васильківським аеродромом і рухалися дуже швидко до Борисполя, щоби встановити контроль над Чернігівською, Бориспільською, Одеською, Житомирською трасою. І щоби в такий спосіб оточити столицю. Але за результатом першого етапу цієї війни в них нічого не вийшло – вони зазнали поразки.

Нашим керівництвом була обрана абсолютно правильна тактика – дії малих мобільних груп з протитанковими засобами – і надзвичайно успішна діяльність артилерії. Тобто ми фактично не побачили стрілкових боїв. Українська сторона просто довела до ідеалу використання артилерії: коли йде російський підрозділ, він визначається розвідкою і після цього його накриває артилерія.

Однак тепер, щоби генералам щось доповісти до 9 травня, їм треба досягти успіху. Тому вони зараз намагаються стягнути всі сили на Донбас і провести віддзеркалення Курської битви. Є виступ українських військ у зоні проведення Операції Об'єднаних сил. І вони хочуть цей виступ оточити і завдати українським військам стратегічної поразки, як німці хотіли під Курськом з двох сторін вдарити з півночі і півдня. І після того повернутися до модифікованого плану "А": коли основні сили, як вони вважають, будуть розбиті на сході, ворог знову буде рухатися на Київ і з Білорусі, і з півдня України. Такий план противника.

Які позиції в нас? Я впевнений, що український Генеральний штаб це все прекрасно розуміє, у нас зараз просто фантастичне командування, яке грає в шахи і, очевидно, все це прораховує на кілька кроків вперед. І це якраз основна проблема противника – що їхній план усім відомий. Я переконаний, що наш Генштаб має свої плани, як зірвати план ворога.

Як це можна зробити? Україна може зараз провести кілька кроків, які зіб'ють подальший алгоритм дій агресора. Можливо здійснити контрнаступальну операцію, щоби змінити баланс сил на півдні. Бо, очевидно, що російські сили на півдні зараз будуть на те, щоби додавити Маріуполь, адже для них це дуже важлива ціль.

Я думаю, вони хочуть розпочати масований наступ на схід після того як візьмуть Маріуполь. І тоді, вивільнивши свої сили з Маріуполя, піти на оточення українських сил на сході. А основну роботу в цій операції росіяни будуть виконувати з півночі через Ізюм і ті сили, які лізуть з Харківщини.

Також можна завдати їм ще одного удару контрнаступальними діями в районі Донецької області. Якщо бої будуть затягуватися на південніше, то угруповання Об'єднаних сил отримає трохи більше маневру, щоби протистояти ворожому угрупованню на півночі. Тоді у противника ніякого оточення не вийде.

Вони не розуміють, що це угруповання – це теж певна приманка. Зона ООС – це дуже освоєний українцями регіон, адже там уже вісім років іде війна. І затягнути туди росіян – це просто удача.

Українські сили зможуть затягувати їх на певні територію, де їх буде легше знищувати артилерією у фронтальних атаках. Тобто здається, що ініціатива на боці росіян, бо вони ходять першими, але оскільки їхні ходи відомі, то відомі і відповіді на ці ходи. Тому я думаю, що все у Збройних сил вдасться.

Єдина проблема в цьому – це сам Путін та його оточення, які не можуть визнати свою поразку. Це підтверджують останні заяви від представника Росії в Раді безпеки ООН, а потім від Медведєва про те, що вони надалі продовжать проводити "денацифікацію" України і встановлять новий порядок від Владивостока до Лісабона.

Тому на місці наших партнерів на Заході я би вже відкидав думки про те, що їм вдасться відвертітися. Якщо Україна не зможе протидіти цій чумі, то Східна Європа точно зазнає атак. І зараз для НАТО вже настав той момент, коли треба поставляти озброєння, причому дуже швидко.

Бо на сході України росіяни вже почали розвідку боєм – те, що відбувається зараз на південь від Ізюма. Це намагання прорватися на певних ділянках. Вони ще не стягнули всі сили, вони їх концентрують. Залишки з Київської, Чернігівської і Сумської областей агресор буде перекидати під Белгород і звідти намагатися через Ізюм пробивати якусь дорогу для оточення українських військ.

Судячи з усього, нових сил у них немає. Тобто вони можуть стягувати ресурси з інших регіонів, але мобілізацію вони так і не оголосили. Заходи прихованої мобілізації, які проводять у Росії, не є масовими. Вони точкові. Їм треба поповнити особовий склад, але в них немає набору з десятків тисяч. Поки що мова йде про сотні або тисячі військовослужбовців. Думаю, в такому стані Росії буде дуже важко досягти успіху. Звісно, якщо Збройні сили Україні будуть так само красиво і розумно оборонятися та контрнаступати. Але наступні два тижні будуть важкими. І я думаю, що це вже буде критичним моментом цієї війни.

Чи залишається ризик, що Росія спробує відволікти нас за рахунок наступу Білорусі? Може бути все. Але ми готові до цього. У нас є територіальна оборона, яка підсилена прикордонними військами і Збройними силами України. Тобто як би в нас не йшла основна битва, ніхто не буде залишати північний кордон відкритим.

І проблема білорусів в тому, що в них немає багато сил. Наприклад, угруповання, яке було в районі Чорнобиль - Гостомель налічувало приблизно 35 тисяч, за певними підрахунками. У Білорусі активного контингенту менше, ніж те угруповання, яке ми розбили з заходу від Києва. Вони можуть кинути орієнтовно 5 тисяч саме для того, щоби відтягнути якісь наші частини.

Але це просто буде вихід на смерть, бо вони виступатимуть звичайною приманкою для українців і будуть знищені. Думаю, Путін та російське командування розглядало такий варіант, але білоруські військові якось пояснили Лукашенку, що для проведення такої операції на наших північно-західних кордонах потрібно орієнтовно 90 тисяч військ.