До Конституційного суду України (КСУ) надійшло подання від Верховного суду України (ВСУ) щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, закону України "Про Вищу раду юстиції", закону України від 13 травня 2010 р. № 2181-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження". Текст подання розміщено на офіційному сайті ВСУ.
ВСУ просить КСУ перевірити на предмет відповідності вимогам ст. 1, ч. І ст. 6, ч. І та ІІ ст. 8, ч. ІІ ст. 19, ч. ІІІ ст. 22, ч. І та ІІ ст. 55, ст. 59, 64, п. 14 і 22 ч. І ст. 92, ч. ІІ та V ст. 125, ч. І та ІІ ст. 126, ст. 131 Конституції України та визнати такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними):
1) у Кодексі адміністративного судочинства України:
- положення частини четвертої статті 18 у частині визначення підсудності Вищому адміністративному суду України (ВАСУ) як суду першої інстанції справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції;
- частини другої статті 19, яка визначає підсудність справ щодо оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, адміністративному суду за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, в частині доповнення словами "крім справ з приводу оскарження актів, дій чи бездіяльності ВР України, Президента України, ВРЮ, які стосуються інтересів конкретної особи";
- пункту 1 частини п'ятої статті 117, яким передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів ВР України, Президента України, ВРЮ та встановлення для них заборони вчиняти певні дії;
- статті 171-1 щодо розгляду Вищим адмінсудом України як судом першої та останньої інстанції справ стосовно оскарження актів, дій чи бездіяльності ВР України, Президента України, ВРЮ;
2) у Законі України "Про Вищу раду юстиції":
- положення частини першої статті 24, відповідно до яких засідання ВРЮ вважається правомочним, якщо на ньому присутні більшість членів ВРЮ від її конституційного складу;
- положення частини третьої статті 25, якими Вища рада юстиції наділяється повноваженнями витребовувати копії судових справ, розгляд яких не закінчився, для їх перевірки;
- частин другої та третьої статті 32, у яких дається визначення порушення присяги судді, частини четвертої статті 42, частини шостої статті 46 в частині можливості розгляду Вищою радою юстиції питання про звільнення судді з посади за особливих обставин, а також про дисциплінарну відповідальність судді за його відсутності з поважних причин та без надання ним пояснень;
3) у Законі України від 13 травня 2010 року № 2181-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження":
- підпункт 4 пункту 3 розділу І в частині виключення положення частини другої статті 30 Закону України "Про Вищу раду юстиції" в редакції, що діяла до внесення змін, відповідно до якого член ВРЮ, який порушив питання перед ВРЮ про звільнення з посади судді, не бере участі в голосуванні при прийнятті рішення; пункт 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення",
- а також в цілому цей закон.
ВСУ просить КСУ визнати провадження за цим конституційним поданням невідкладним і розглянути його в межах місячного строку.
Для участі в конституційному провадженні за цим поданням уповноважуються керівник служби голови ВСУ Микола Мельник, радник голови ВСУ Олександр Константий, радник голови ВСУ Олександр Ільков.