Президент України Віктор Янукович привітав Президента України у 1991-1994 рр. Леоніда Кравчука з 80-річчям.
Президент України Віктор Янукович привітав Президента України у 1991-1994 рр. Леоніда Кравчука (на фото) з 80-річчям. Про це повідомляє прес-служба Президента України.
"Прийміть мої сердечні вітання з нагоди Вашого 80-річчя. Глибоко шаную Вас за неоціненний внесок у зміцнення конституційного ладу та національної злагоди, розвиток демократії в Україні", - йдеться у вітанні глави держави.
"Як патріот і мудрий політик Ви зробили все, щоб наша країна отримала міжнародне визнання та здійснила першочергові кроки на шляху формування самостійної незалежної європейської держави", - підкреслив Президент.
Янукович побажав Кравчуку "міцного здоров'я, невичерпних життєвих сил та родинного тепла на довгі сонячні літа".
Леонід Макарович Кравчук народився в селі Великий Житин (з 1939 р. у складі Рівненської обл.) 10 січня 1934 р. в сім'ї селянина. Батько Макар Кравчук в 1930-е рр. служив у польській кавалерії. Під час Великої Вітчизняної війни батько Кравчука загинув на фронті у 1944 р. похований у братській могилі в Білорусії.
Закінчив Київський державний університет у 1958 р. і Академію суспільних наук при ЦК КПРС у 1970 р. Кандидат економічних наук, кандидатську дисертацію захистив на тему "Сутність прибутку при соціалізмі та його роль у колгоспному виробництві".
У 1958-1960 рр. - викладач Чернівецького фінансового технікуму.
У 1960-1967 рр. - консультант-методист Будинку політпросвіти, лектор, помічник секретаря, завідувач відділом агітації і пропаганди Чернівецького обкому КПУ.
У 1967-1970 рр. - аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС.
У 1970-1988 рр. - завідувач сектору, інспектор, помічник секретаря, перший заступник завідувача відділу, завідувач відділу агітації і пропаганди ЦК КПУ.
У 1988-1990 роках - завідувач ідеологічного відділу, секретар ЦК КПУ. В кінці 1980-х рр. на сторінках газети "Вечірній Київ" Кравчук починає відкриту дискусію з прихильниками української незалежності. На тлі вельми консервативного керівництва КПУ його позиція виглядає більш ніж помірною.
У 1989-1990 рр. - кандидат в члени Політбюро. У 1990-1991 рр. - член Політбюро ЦК КПУ.
З 1990 р. - другий секретар ЦК КПУ.
У березні 1990 р. обраний депутатом Верховної ради України.
З 1990 року - член ЦК КПРС.
У 1990-1991 - голова Верховної ради України.
Вийшов з КПРС після подій 19-21 серпня 1991 р.
Балотувався на посаду Президента як безпартійний. Його підтримали як активісти забороненої на той час Комуністичної партії (їхній висуванець Олександр Ткаченко зняв свою кандидатуру на користь Кравчука), так і частина націонал-демократів, які рекламували голову Верховної Ради як "батька незалежності".
1 грудня 1991 р. Кравчук був обраний президентом України на перших прямих президентських виборах, набравши 61,6 % голосів. На церемоніальній сесії Верховної Ради України 22 серпня 1992 р. в Києві останній президент УНР у вигнанні Микола Плав'юк передав державні регалії Української Народної Республіки (УНР) першому Президенту України Леоніду Кравчуку. Також Плав'юк передав грамоту про те, що незалежна Україна, проголошена 24 серпня 1991 року, є правонаступницею Української Народної Республіки.
8 грудня 1991 р. підписав з Президентом РФ Борисом Єльциним і головою Верховної ради Білорусі Станіславом Шушкевичем Біловезьку угоду про припинення існування СРСР. 19 червня 1992 р. Кравчук підписав закон про повне виключення згадок про СРСР з Конституцією України 1978 р.
Приватизація промисловості країни супроводжувалася значною корупцією. Інфляція з 1992 по 1994 р. досягла 1000%. З'явилися багаторічні затримки з виплати заробітної плати для працівників промисловості, вчителів і т. д.
На дострокових президентських виборах 1994 р. у другому турі програв Леоніду Кучмі, набравши 45,1 % голосів.