Збільшення європейського стабфонду (EFSF) для допомоги країнам з високим борговим навантаженням ні до чого хорошого не призведе, вважає директор мюнхенського Інституту економічних досліджень (Ifo) професор Ханс-Вернер Зінн, передає РБК daily.
«Тим самим ми ще глибше завязнемо в круговій поруці. Ми ж всі були свідками, як розвивалися події в Ірландії. Ця країна думала, що для заспокоєння ринків їй необхідний максимально велика рятівна «парасолька», що прикриває її банки, а в результаті опинилася на мілині. Абсолютно те ж саме може відбутися і з Німеччиною», - зазначив він.
За словами експерта, EFSF, який в Європі охрестили «парасолькою», був створений для боротьби з кризою ліквідності, тобто в ньому має бути достатньо грошей для того, щоб протягом декількох років фінансувати заміну державних облігацій кризових країн, термін яких минає - і для цього 750 млрд євро вже занадто багато. «Те ж, що пропонує португальський глава Єврокомісії, називається захистом від банкрутства. Нам пропонується пообіцяти, що при необхідності ми візьмемо на себе борги інших країн. Від подібних вимог ми повинні захищатися», - сказав Ханс-Вернер Зінн.
Також, на думку експерта, EFSF не повинен мати можливість купувати бонди проблемних країн єврозони. «Для забезпечення ліквідності в країнах зони євро немає необхідності підтримувати курс на ринку облігацій. Якщо цей фонд займеться ще і скуповуванням бондів, як вже зробив Європейський центробанк, він візьме на себе відповідальність за частину боргів кризових країн. А це вже схоже на справжнісінький перерозподіл активів», - зазначив він.
У той же час, Ханс-Вернер Зінн вважає, що для того, щоб допомогти країнам, що знаходяться в борговій кризі, було б цілком прийнятним кроком надати їм допомогу ліквідністю на два-три роки. «Але не більше. Ми не можемо за допомогою наших грошей консервувати ситуацію, при якій ці країни будуть продовжувати жити не за коштами», - зазначив експерт.