Найближчим часом Україна та Польща готуються провести низку консультацій на рівні експертів щодо підвищення ефективності виконання положень міжнародних конвенцій про стягнення аліментів за кордоном та про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
Таких домовленостей було досягнуто під час двосторонньої зустрічі міністрів юстиції України та Польщі Олександра Лавриновича та Кшиштофа Квятковського, що відбулася в рамках візиту міністра юстиції України до Республіки Польща 10 -11 січня, повідомляє прес-служба відомства.
Консультації планується провести в рамках реалізації підписаного у ході візиту меморандуму про співробітництво між мін‘юстами України та Польщі.
Зокрема, з метою більш ефективного виконання Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 р. та Конвенції про стягнення аліментів за кордоном 1956 р. планується організація фахових зустрічей спеціалістів з питань взаємного визнання й виконання рішень у цивільних та кримінальних справах. Передбачається проведення навчальних візитів, стажування та інші форми співробітництва з метою відповідної підготовки кадрів органів та установ судової системи.
У перспективі планується також розширення контактів з метою більш ефективного виконання й інших міжнародних договорів, що застосовуються у відносинах між двома країнами та виконання яких забезпечуються міністерствами юстиції сторін. На сьогодні у відносинах між Україною та Республікою Польща діє 13 двосторонніх та багатосторонніх договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах.
Як відомо, Гаазька конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей під терміном «викрадення» передбачає незаконне переміщення або утримування дитини, якщо при цьому порушуються права піклування про дитину відповідно до законодавства держави, у якій дитина постійно мешкала до переміщення або утримування.
Метою конвенції про стягнення аліментів за кордоном є спрощення стягнення аліментів, на які особа (позивач), що перебуває на території однієї з договірних сторін, заявляє своє право, з іншої особи ( відповідач), яка підпадає під юрисдикцію іншої договірної сторони.