16-й саміт, спрямований на порятунок євро, не дуже відрізнявся від сценарію усіх попередніх. Спочатку були великі очікування, згодом скепсис та розчарування. Принаймні так вважають провідні німецькі економісти, повідомляє Deutsche Welle.
Незважаючи на те, що відсотки за італійськими та іспанськими облігаціями продовжують рости, розвиток єврозони у напрямку фіскального союзу - крок у правильному напрямку, вважає головний економіст Deutsche Bank Research Штефан Шнайдер. В новій угоді визначаються боргові гальма та автоматичні санкції проти боржників. Завдяки цьому валютний союз матиме більше довіри, переконаний Штефан Шнайдер. «Політики не були б політиками, якби вони де-небудь не залишили певну гнучкість», - сказав експерт.
До травня має бути розроблене формулювання для нового договору. Тоді розпочнеться процес ратифікації, що може тривати до кінця 2012 року.
Водночас справа з довготривалою «рятівною парасолькою» для євро (ESM) може просуватися швидше, ніж планувалося. Замість 2013 р. вона має вже в середині 2012 р. року замінити тимчасовий стабілізаційний фонд EFSF. Це позитивно, констатує Ганс-Петер Бургхоф, науковець з Гогенгаймського університету. Утім, за його словами, залишається відкритим питання, який все це в підсумку матиме вигляд. «Якщо це буде рятівна парасолька, що діятиме за принципом амортизатора, то це загрожуватиме у підсумку європейській системі, або ітиметься про регулювання банкрутства держав, що може призвести до того, що уряди не матимуть перепочинку», - розмірковує експерт.
Крім того, федеральний банк позитивно налаштований щодо запланованого збільшення коштів МВФ для країн, що потерпають від кризи. Центральні банки країн Євросоюзу мають надати Міжнародному валютному фонду 200 млрд євро, щоб потім ці гроші передавати проблемним європейським країнам. У такий спосіб можна обійти заборону, за якою Європейському Центральному банку не дозволяється фінансувати ці держави.
Однак залишаються сумніви, чи вистачить цієї суми, щоб захистити від фінансових проблем Італію та Іспанію. Рим має 1,9 трлн євро боргу, за яким наступного року потрібно сплачувати 320 млрд. Як довго Італія зможе витримувати теперішні відсотки для рефінансування, теж незрозуміло. Хоча на нового італійського прем'єр-міністра Маріо Монті й покладають великі очікування, Італія залишається проблемною країною для майбутнього у ЄС. «Якщо єврозоні не вдасться за допомогою сильнішої фіскальної співпраці спрямувати Італію на шлях істинний, то це матиме скандальні наслідки для її подальшого існування», - наголошує Штефан Шнайдер з Deutsche Bank.
Вирішальним упродовж наступних тижнів буде те, як Європейський Центральний Банк та рейтингові агентства інтерпретуватимуть результати саміту, зауважує Йорг Кремер, головний економіст німецького Commerzbank.