Південно-Східна Європа сподівається, що активізація геологорозвідки газових родовищ у Чорному морі допоможе їй знизити залежність від російських поставок, але газовий достаток все не настає, а Москва вживає заходів для збереження домінуючої позиції в регіоні, йдеться в аналітичному огляді Reuters.
Південно-Східна Європа сподівається, що активізація геологорозвідки газових родовищ у Чорному морі допоможе їй знизити залежність від російських поставок, але газовий достаток все не настає, а Москва вживає заходів для збереження домінуючої позиції в регіоні, йдеться в аналітичному огляді Reuters.
Незважаючи на всі зусилля, видобуток газу в Чорному морі поки що незначний, оскільки велика глибина і непрості геологічні умови вимагають дорогого високотехнологічного обладнання. Однак технологічний розвиток і поліпшення ділового клімату викликають оптимізм в регіоні, який в минулому розчарував геологорозвідувальні компанії.
"Все більше компаній все більше цікавляться бурінням на море і вважають, що, на відміну від їх попередників, у них все вийде", - сказав аналітик політичних ризиків Menas Associates в Лондоні Алекс Джексон. "Займатися бізнесом у Туреччині, Румунії, Болгарії та Україні стало набагато простіше. Крім того, в цих країнах зараз значний попит на газ, особливо на неросійський. Всі ці фактори роблять перспективу привабливою".
Шанс підвищити власний видобуток енергоносіїв - важливий стимул для таких країн, як Україна та Болгарія, які отримують основну частину споживаного газу з Росії. Інші країни регіону, які сильно залежать від російських поставок, наприклад, Угорщина і Словаччина, теж сподіваються на швидке початок видобутку газу в Чорному морі.
Є й політична сторона питання. Для Росії важливо зберегти домінуючу позицію "Газпрому" як постачальника газу в регіон, а Євросоюз прагне протистояти використанню Москвою енергоносіїв як способу підтримання впливу. "В рамках збереження стабільності поставок енергоносіїв Єврокомісія підтримує прагнення приватних компаній освоювати ресурси Чорного моря в повній відповідності з правилами ЄС", - сказало джерело в Єврокомісії.
Але "Газпром" активно намагається зберегти панування в регіоні. Найбільший у світі експортер газу планує витратити близько 17 мільярдів євро на будівництво 2500-кілометрового газопроводу Південний потік, який пройде по дну Чорного моря до Болгарії і далі в Європу. Компанія планує перекачувати по ньому 63 мільярди кубометрів на рік до 2016-2017 років. "Є реальні побоювання, що чорноморський газ буде витіснений конкурентами", - сказав Джексон з Menas Associates.
Ліцензії на геологорозвідку в регіоні мають Shell, OMV, Exxon Mobil Corp, Petroceltic International і Vanco International Ltd. Інші компанії, наприклад Eni, також висловили зацікавленість в освоєнні чорноморських запасів газу. Тим не менш, перспективи видобутку газу в Чорному морі залишаються туманними, і до початку вилучення значних об'ємів може пройти не менше десятиліття, вважають аналітики і експерти.
"Видобуток газу на шельфі - це нова велика надія, але питання в тому, чи багато там газу, - сказав старший аналітик енергетичного ринку IHS Global Insight у Лондоні Ендрю Нефф. - Для відродження ентузіазму та інвестицій потрібно відкривати нові запаси. Для реалізації потенціалу Чорного моря потрібно десятиліття".
Досі найбільшим відкриттям в регіоні є виявлення 1,5-3 трильйонів кубічних футів (42-84 мільярдів кубометрів) газу на свердловині Domino 1 в румунських водах компаніями OMV Petrom і ExxonMobil торік. Для порівняння, Румунія в рік споживає близько 15 мільярдів кубометрів. Однак сумніви в обсязі потенційних видобутих запасів зберігаються, а багато оцінок залишаються непідтвердженими. Допомогти могли б сучасні технології, наприклад сейсмічне моделювання, але багато країн поки недостатньо інвестували в ці технології, що ускладнює оцінку перспектив регіону.
Міністр енергетики України Едуард Ставицький сказав, що у майбутньому країна зможе отримати не менше 5 мільярдів кубометрів на мілководних ділянках Чорного моря. Але для початку геологорозвідки і видобутку в значних обсягах Україні доведеться інвестувати до 10 млрд дол. щорічно в найближчі три-п'ять років, вважає директор з розвитку бізнесу російського відділення консалтингової фірми Frost & Sullivan Олексій Волостнов.
Серед інших проблем геологорозвідки на Чорному морі - слаборозвинена інфраструктура, високі інвестиційні ризики, оскільки лише кожна п'ята свердловина може виявитися добувною, і утруднений доступ через протоки Босфор і Дарданелли, сказав представник OMV, яка працює на двох проектах в Чорному морі. Якщо не буде зроблено велике відкриття, що дозволяє одній з країн стати експортером газу, то, швидше за все, весь видобутий газ буде споживатися країною-виробником, кажуть аналітики.
Для початку експорту в Західну Європу знадобиться значно більше інвестицій в транспортну інфраструктуру. Якщо експорт все-таки почнеться, можлива й інша проблема крім прагнення Росії зберегти панування на ринку, а саме пряма конкуренція з країнами Східного Середземномор'я. Виявлення величезних запасів газу в Левантійському басейні означає, що цей регіон може почати поставки газу в Європу до кінця поточного десятиліття.
За оцінкою Геологічної служби США, запаси газу Левантийского басейну, який розташований в основному в територіальних водах Кіпру та Ізраїлю, складають близько 3,5 трильйонів кубометрів. Цього обсягу всій Європі вистачило б на сім років, а Кіпр і Ізраїль могли б експортувати до 2 трильйонів кубометрів на суму близько 800 млрд дол. у поточних європейських цінах.