Справи проти України, що розглядаються в Європейському суді з прав людини, складають 7,5% від загальної кількості справ. Про це йдеться в щорічному звіті про результати діяльності урядового уповноваженого України у справах Європейського суду з прав людини, який оприлюднений 2 лютого на сайті Міністерства юстиції, передає прес-служба Мін'юсту. В порівнянні з іншими державами Україна перебуває на четвертому місці після Росії, Туреччини та Румунії за кількістю справ, що розглядаються Європейським судом.
Серед причин, які найчастіше призводять до скарг проти України, у звіті називається, зокрема, невиконання або тривале виконання рішень національних судів, а також тривале провадження досудового слідства у кримінальних справах та тривалий розгляд справ судами.
Крім того, до порушень прав людини в Україні, які констатуються Євросудом, призводить погане поводження щодо особи, яка перебуває під контролем держави; недоліки законодавства та адміністративної практики, які призводять до тримання особи під вартою без належної законної підстави; та недоліки судової практики, що призводять до порушення права особи на справедливий судовий розгляд.
Ще однією причиною у звіті називається неефективність розслідування кримінальних справ, яке проводилось правоохоронними органами за фактами смерті, зникнення осіб, а також за фактами поганого поводження з боку представників державних органів, передовсім у місцях досудового тримання осіб під вартою та в місяцях виконання покарань.
Також, найпоширенішими підставами для звернення українців до Європейського суду є неналежні матеріально-побутові умови тримання осіб, які перебувають в місяцях досудового тримання під вартою або в місцях виконання покарань, а також ненадання вказаній категорії осіб адекватної медичної допомоги;
Європейський суд також констатує, що в Україні трапляються порушення права на справедливий суд, пов'язані із практикою судів щодо оцінки доказів у кримінальній справі. Зокрема, такою є практика, за якої обвинувальні вироки національних судів вирішальною мірою ґрунтувалися на зізнавальних показаннях, які були дані особою на досудовому слідстві в якості свідка та/або від яких особа на стадії судового слідства відмовлялася, стверджуючи про недобровільність їх надання.
Крім цього, у звіті Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини йдеться про заходи, які вживаються в Україні на виконання рішень Європейського суду та для попередження порушень, які можуть бути визнані судом, як порушення прав людини.
Як відомо, розпорядженням Кабінету Міністрів від 5 січня 2011 р. № 7-р урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини було призначено Лутковську Валерію Володимирівну.
Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини є посадовою особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладено повноваження щодо забезпечення представництва під час розгляду справ про порушення положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р. в Європейській Комісії з прав людини та Європейському Суді з прав людини.
Діяльність урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини забезпечується Секретаріатом урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, який є структурним підрозділом Мін'юсту.
Нагадаємо, главу Парламентської асамблеї ради Європи (ПАРЄ) Жан-Клод Міньйона в Україні найбільше цікавить підготовка до виборів і виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).