Від електромобіля до суперкара: ТОП-5 маловідомих вітчизняних концепт-карів

Відтоді, як автомобіль став товаром, конструктори, дизайнери та фахівці, відповідальні за продаж почали в різний спосіб промацувати попит на майбутнє. Одночасно попит намагалися не стільки відстежувати, скільки формувати наперед, бо машина – продукт складний, цикл проектування і виробництва його тривалий, і реагувати на зміни моди “вдогін” не виходило. І щоб завдати тренди, було винайдено такий формат як концепт-кари – втілені в метал (пластик чи пластилін) проекти автомобілів майбутнього. Ними фахівці підказують споживачам, яких машин їм слід очікувати завтра.

Суперкар Himera, 2016 рік

Раніше мало кому відомий бізнесмен та поціновувач ексклюзивних авто українського походження Андрій Джазовський, що мешкав на той час в Європі, вирішив запустити новий автомобільний бренд Himera. Засновник зазіхнув на сегмент, в якому має значення не стільки походження машини, скільки її характеристики та ексклюзивність. Крім суто стендового макету було створено два ходові прототипи – з бензиновим V10 та з чотирма електричними моторами сумарною потужністю 1000 к.с. Першу сотню електрокар мав набирати за 3 секунди, а підзаряджатись йому неначе треба було лише раз на 500 – 1000 км (в залежності від типу батарей). Справді цікавий і перспективний автомобіль тестували в Іспанії, там же його збиралися і випускати.

Наприкінці 2017 року перші екземпляри “Химери” мали бути відвантажені замовникам, але з середини того року жодних відомостей про суперкар не надходило.

Туристичний автобус ЛАЗ "Україна-67", 1967 рік

Це не перший концепт львівських конструкторів, але він перший, що отримав широке міжнародне визнання. Передовим на ЛАЗ “Україна” зразку 1967 року був не лише дизайн, а й технічне начиння – системи комфорту водія та пасажирів, пневмопідвіска, рульове керування. Високий рівень яких було підтверджено на XVIII Міжнародному автобусному тижні в Ніцці – свого роду автобусному автосалоні, на якому концептуальний ЛАЗ того року виступив дуже вдало. До Львову “Україна-67” поверталася з шістьома нагородами, у тому числі з Гран-Прі та Кубком оргкомітету за технічні випробування. В подальшому обкатані на ходовому концепті конструкторські рішення використовувалися при створенні серійних машин ЛАЗ.

ЗАЗ-1106 "Дебют", 1988 рік

Спільно з науковцями НАМІ запорожці розробили автомобіль, в якому максимально використані рішення і технології для зниження маси та поліпшення аеродинаміки. ЗАЗ-1106 планувався під двигун “Таврії”, але під менші, 12-дюймові колеса (раціональне рішення для компактів), а для компенсації зменшеного кліренса передбачалася пневмопідвіска з регулюванням дорожнього просвіту. Для кращої аеродинаміки днище зробили гладким, а всі трубопроводи вмістили в центральному тунелі кузова – сьогодні, до речі, це практично стандартне рішення. Також пропонувалося свого роду напівавтоматична трансмісія – з електровакуумним зчепленням, та круїз-контроль. При створенні ЗАЗ-1106 малося на увазі, що в 1990-х він змінить “Таврію” на конвеєрі Запорізького автомобільного завода. Цього не сталося, але Lanos, який почали випускати на ЗАЗі в середині 2000-х, концептуально на дуже схожий на “Дебют”.

ЗАЗ-2301 "Снага", 1995 рік

Малотоннажний вантажний автомобіль подібного типу розглядався як об’єкт виробництва на ЗАЗі. Крім бортової вантажівки на 1 тонну корисного навантаження, на цьому шасі могли б випускати ціле сімейство дрібних “розвозок” – фургон, мікроавтобус, рефрижератор, багатоцільове шасі. Під коротким капотом (і частково в салоні) помістили 1,7-літровий 85-сильний агрегат від “Москвича”. Цікаво, що в проекті брали участь європейські партнери – конструктори автозаводу TAZ у м. Трнава (Словаччина), де був багаторічний досвід випуску машин такого класу. Словаки проектували шасі – раму та ходову, за ЗАЗом була кабіна та обладнання. Було зроблено три зразки цього автомобіля, які добре показали себе у випробуваннях. Серійно виробництво цих машин не налагодили. Єдиний вцілілий екземпляр знаходиться в Музеї транспорту в Братиславі. Щоправда, там він експонується під ім’ям Nua TAZ 1500 VA – так могла б називатись ця міні-вантажівка, якби її випуск організували у Трнаві.

Електромобіль "Киев-1103", 1995 рік

Розробка приватної фірми НПЦ “Информатика”, керівництво якої ще на початку 1990-х зрозуміло, що електромобіль в умовах великого міста вже тоді міг бути цілком ефективним. І головне, на фірмі чітко представляли, як цей електромобіль зробити. Машина проектувалася з нуля, спеціально під електропривод. Кузов склопластиковий, елементи підвіски – ЛуАЗ, електродвигун (постійного струму) – 18-кіловатний стартер від МІГ-29, електроніка – українського підприємства ЕТАЛ, акумулятор – ізраїльського виробництва з ємністю, достатньою для 200 км пробігу. Концепт показав усі переваги проекту, спеціально створений консорціум облаштував під його виробництво цех у Києві, але… Вцілілий кузов концептуального легковика востаннє бачили на одній з київських СТО у середині 2000-х.

Якщо коротко

Вивчення концепт-карів нашої добірки показує, що випадкових прожектів серед них немає. Всі вони цілком відповідали трендам свого часу і так чи інакше правильно “передбачили” майбутнє у своєму секторі прогресу. Ну а те, що вони не стали серійними, провина не їхніх творців, а великої економіки. Та і врешті решт, така доля всіх концептуальних авто – вони покликані показувати нам майбутнє. А за те, які висновки з цього зробили інвестори та споживачі, вони вже не відповідають.