Унікальний весільний обряд внесли до культурної спадщини України
Фото: До культурної спадщини України внесли обряд "заплітання долі" (mcsc.gov.ua)
Міністерство культури включило весільний обряд "заплітання долі" до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Його традиційно проводять перед весіллям у Стрийському районі Львівщини та деяких інших регіонах.
Про це розповідає РБК-Україна з посиланням на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
Що це за обряд
"Заплітання долі" (або "завивання віночка") відбувається за кілька днів до весілля - у четвер чи п’ятницю. Він супроводжується піснями, обрядовими текстами, символами та родинними ритуалами. Головна ідея - передати молодій родинні цінності, благословити на щасливе подружнє життя та вшанувати батьків.
Віночок і "долю" (гірлянду з барвінку й квітів) виготовляють без вузлів - це вважається символом спокійного шлюбу. Їх плетуть лише для тих, хто одружується вперше.
Як проходить ритуал
Молоді з дружбами й дружками збирають барвінок у полі чи лісі, співаючи. Рослину купають, сушать, освячують у церкві.
До обряду залучають батьків нареченої - вони розплітають і знову заплітають її косу, прикрашаючи вінком із колачем. Кульмінація - ритуал "посаду" з викупом долі, благословенням батьків, частуванням гостей.
"Барвінкову долю" передають молодятам як оберіг. За традицією, вінки та гірлянду зберігають усе подружнє життя.
Весільний обряд "заплітання долі" (фото: МКСК)
Цей обряд і далі живе в українських селах, зокрема на Львівщині, зберігаючи автентичні елементи та символіку.
Раніше РБК-Україна писало, що ЮНЕСКО визнало українську писанку культурним надбанням людства. До списку увійшов міжнародний елемент "Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць", створений спільно з Естонією. Це перший такий елемент від України в кооперації з іншою країною. Визнання стало результатом багаторічної роботи та є символом єдності й культурної стійкості України.
Також ми розповідали, що у Києві за рік обстежили понад 500 пам’яток, уклали 230 охоронних договорів і розробляють електронну базу культурної спадщини. Столиця посилює пам’яткоохоронну політику та бореться з недобросовісними власниками, які руйнують історичні будівлі.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
