Не тільки МіГи. Які літаки потрібні Україні, щоб перемогти Росію у небі

Що Україні обіцяють західні союзники, як МіГи допоможуть Україні у боротьбі із загарбниками і що потрібно не лише для встановлення паритету в небі, а й переваги у наш бік, – у матеріалі РБК-Україна.

За рік повномасштабного вторгнення Україна отримала безпрецедентну кількість різноманітного західного озброєння. Союзники поставили ЗСУ військову техніку, яка якісно перевершувала зброю противника і давала змогу не лише відбивати атаки ворога, а й реалізовувати успішні контрнаступні операції.

Подолавши своєрідне "ембарго" на броньовану техніку, Україна вкотре заявила і про потреби в новій авіації. Радянські винищувачі, якими сьогодні користуються українські війська, за якістю та кількістю поступаються російським аналогам. У відповідь на численні прохання кілька країн заявили про намір поповнити авіапарк України, але не західними зразками, а тими самими радянськими винищувачами.

Перші кроки

У березні в Польщі заявили, що найближчим часом збираються передати Україні чотири винищувачі МіГ-29, про що повідомив президент Анджей Дуда. 14 березня прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький сказав, що винищувачі поставлять в Україну протягом 4-6 тижнів. Вони будуть модернізовані, запевнили у Варшаві.

За даними Military Balancе, якщо йдеться про літаки, які Польща свого часу отримала від Чехії та Німеччини, вони модернізовані за стандартами НАТО – у них перемасштабували радіонавігаційне обладнання, систему зв'язку та розпізнавання "свій-чужий". Натомість Польща планує отримати американські винищувачі F-35 та південнокорейські FA-50.

Словаччина заявила, що готова передати Україні ще МіГ-29 – з 12, які перебувають на озброєнні, у Братиславі планують поставити ЗСУ 11, а один екземпляр залишити як музейний експонат.

Таким чином, Україна може розраховувати на поповнення свого авіапарку, а західні партнери спостерігають за створенням так званої "повітряної коаліції" з країн-союзників, які вирішили самотужки допомогти Києву зрушити питання авіації з мертвої точки.

Винищувач МіГ-29 (фото: Facebook Командування Повітряних Сил ЗСУ)

На сьогоднішній день, за словами військових експертів, перед українськими повітряними силами стоять три завдання – протиповітряна оборона, боротьба з російською авіацією та підтримка наземних військ.

Нинішні літаки, які стоять на балансі ЗСУ, не можуть ефективно відпрацьовувати завдання щодо повітряної оборони України. Завдяки нестандартним рішенням та професіоналізму українських льотчиків частина російських ракет перехоплюється, але західні аналоги винищувачів впоралися б із цим завданням набагато краще, зазначає провідний науковий співробітник НАУ, експерт з питань авіації Валерій Романенко.

"Американські винищувачі мають найкращі радари і краще пристосовані до цих завдань. Тим більше, коли б'ють не по прифронтових містах, а по іншій частині України, західні винищувачі могли б отримати розвідувальну інформацію – маршрут польоту безпілотника прямо з американського AWACS (загальна назва американських літаків далекого радіолокаційного виявлення – ред.)", – зазначає Романенко.

У сфері боротьби з ворожою авіацією український МіГ-29 поступається російським винищувачам. За роки незалежності внесок України в модернізацію свого парку був недостатнім. Тоді як Росія активно працювала над розвитком авіаційного потенціалу.

"Вони (МіГі – ред.) не зможуть на рівних боротися з російськими винищувачами. Ті, які ми отримаємо, вони покоління 4.0, а у росіян 4++ з найкращими радарами, найкращим радіоелектронним обладнанням та ракетами, які діють за сучасним принципом – "вистрілив і забув", – зазначає Романенко.

Ті ракети, які, в тому числі, пристосовують до українських МіГ, потребують напівактивного радіолокаційного наведення – іншими словами, "вести" їх має пілот і "підсвічувати" радаром літака практично за 20 кілометрів до мети, зазначають експерти.

У питанні підтримки наземних військ МіГ-29 також не можуть працювати керованою зброєю з наземних цілей. Ракети HARM, які встановили на борту винищувачів, значно покращили здатність вражати ворожі цілі, але не можуть забезпечити ПС додатковою інформацією – отримати точніші координати, коригувати удар.

МіГ-29 (фото: armyinform)

Варто зазначити, що МіГ сам по собі – це застарілий винищувач. Загалом застарілим можна назвати весь авіаційний парк українських ВПС. Літаки дісталися Україні у "спадщину" від Радянського Союзу, адже саме МіГ – це розробка сімдесятих років. Постачання подібного типу літаків, безумовно, не змінить ситуацію "в небі", але може посилити українську авіацію, зазначає речник Повітряних сил України Юрій Ігнат.

"Можливо, якісь винищувачі можна буде привести в дію, якісь ні. Але, в основному, це можна назвати посиленням обороноздатностей нашої авіації", – зазначив Ігнат.

Сьогоднішні повітряні бої, за оцінками фахівців, – це не бої на віражах із фігурами найвищого пілотажу. Багато залежить від того, хто перший помітив супротивника і здійснив постріл. У цьому випадку добре укомплектований МіГ стане корисним для боротьби в повітрі та на землі, зазначає авіаційний експерт Костянтин Криволап.

"МіГ-29 за своїми тактико-технічними характеристиками досить "свіжий" літак. На ньому можна творити дива, особливо з нашими льотчиками. Але найважливіше – це його рівень модернізації", – зазначив Криволап.

Польські та словацькі зразки модернізовані по-різному, але якщо Україні дістануться літаки із сучасними радарами та необхідною для снарядів підвіскою, певна перевага в українських льотчиків все ж таки з'явиться.

"МіГ-29 для нас з гарною комплектацією, з хорошим радаром і з підвіскою для правильних ракет – це корисна річ. Він ще може досить віддалено від лінії зіткнення запускати JDAM (високоткові плануючі авіабомби - ред.) і боєприпаси, що планують, які будуть вражати тили і безпосередньо лінію зіткнення. Тобто частково виконуватимуть роль штурмової авіації", – додав експерт.

Фактично сьогодні Україна воює з Росією у небі та частково на землі винищувачами МіГ та Су. До речі, згідно з березневими домовленостями Болгарія мала поставити українським військовим Су-25, за даними Bloomberg вони вже в Україні розібраному стані, але в Софії відхрещуються від цієї інформації. У будь-якому разі, за рік повномасштабної боротьби із загарбниками українські ВПС втратили частину авіапарку. Сьогоднішнє поповнення, як стверджують фахівці, у жодному разі не буде зайвим.

"Що нам краще - мати МіГи, які будуть нести ті ж ракети, які несе F-16, на МіГ все готово і можна завтра летіти або ж чекати півроку і сподіватися, що у нас з'являться F-16?" – додав Криволап.

Однак для досягнення переваги в авіабитвах із противником Україні, як і у випадку з іншою технікою, необхідно мати те, чого немає у Росії. А це західні винищувачі.

На порозі повітряної коаліції

"Заяви про передачу Україні МіГів – це поточна допомога. І це більш психологічний фактор – дали винищувачі, так. Це може бути крок для того, щоб підштовхнути наших партнерів до F-16", – заявив Юрій Ігнат.

За два роки до початку великої війни, у травні 2020 року, командування українських ЗС видало Візію Повітряних сил. Вона передбачала, що до 2035 року Україна розвиватиме авіацію, тобто змінюватиме застарілі винищувачі на зразки покоління 4++.

За програмою з 2026 року ми мали закуповувати до 12 літаків – до кінця дії Візії в українських ЗС на балансі мали бути близько 10 ескадрилій нових сучасних винищувачів.

Повномасштабна війна призупинила роботу програми. Україна поступово рухалася шляхом подолання різних "ні" від наших союзників – спочатку з більш сучасними зразками РСЗВ, потім системи протиповітряної оборони. За Patriot пішли та танки. Сьогодні українські дипломати просять у партнерів літаки. Враховуючи застарілий авіапарк та переважаючі сили противника, прохання більш ніж виправдані.

У Візії йшлося про різні моделі літаків – це були і шведські Jas-39 Gripen, і Eurofighter міжнародного виробництва, і французькі Rafale. Йшлося також і про відомі F-16. Сьогодні ж, незважаючи на велику кількість різноманітних зразків винищувачів, у публічному просторі йдеться переважно саме про американські зразки. При цьому літак F-16 теж далеко не новий – він також як і МіГи був розроблений у 70-х роках, але пройшов потужніші етапи модернізації, ніж радянські аналоги.

F-16 (фото: Getty Images)

За твердженням фахівців, щоб мати можливість ефективно використовувати F-16, однієї підготовки пілотів мало. Сьогодні вона, як заявляє українська сторона, може зайняти до півроку – два місяці на стимуляторі, два "у спарці" з іншим пілотом і два місяці, що залишилися, на виконання польотних завдань.

Набагато складніше підготувати під F-16 необхідну базу. "Підготовка льотчиків у всій історії імплементації до системи ЗСУ – це завдання 25-30% від усього. Треба мати обладнані аеродроми. Є інженерно-авіаційна служба. Ось ця вся ІАС – це система заправки, система огляду, все допоміжне обладнання. Це все повинно бути готовим до роботи", – зазначає Криволап.

Незважаючи на складності, західні літаки Україні все ж таки необхідні. Про це заявляють як авіафахівці, так і діючі військові, наприклад, командувач української авіації ВПС генерал Сергій Голубцов зазначив, що сучасні винищувачі "прикриють" колони бронетехніки, що наступають, і частково виконають роль ППО.

Водночас захід не поспішає надавати українським Повітряним силам свої винищувачі. На початку лютого президент України Володимир Зеленський заявив про те, що щодо передачі літаків є певні позитивні зрушення. Британський прем'єр Ріші Сунак на запитання про те, чи може Британія поставити Україні свої Typhoon, відповів: "Все можна обговорити". А президент США Джо Байден заявив, що постачання F-16 в Україну поки неактуальне.

Ріші Сунак біля винищувача (фото: Getty Images)

При цьому 7 березня в ефірі телемарафону Юрій Ігнат заявив, що українські пілоти вже перебувають у Штатах – там оцінюють їхній рівень льотної підготовки. Паралельно із цим західні союзники продовжують постачати Україну необхідну техніку, а 21 березня стало відомо, що для ЗСУ прискорять постачання боєприпасів загалом на два мільярди євро.

Сьогодні тема авіації для України активно обговорюється як усередині нашого суспільства, так і серед західних партнерів. Українці вже неодноразово були свідками того, як вчорашнє "ні" означає "так" через деякий час. У світлі можливих планів української армії щодо весняно-літнього контрнаступу Україна чекає від партнерів всебічної допомоги – як на землі, так і на небі. І, судячи з того, як вирішувалися аналогічні ситуації з постачанням ще нещодавно "ветованої" зброї, залишається сподіватися, що й сучасні винищувачі незабаром перестануть бути "неактуальним питанням" для українських партнерів.