Світло є 2 години, а зарядка триває 8: що українці досі не враховують, готуючись до блекаутів

У перші місяці масових відключень українці купували практично все, що могло накопичувати електроенергію. Павербанк, який вдавалося знайти в магазині, уже здавався хорошою покупкою. Зарядна станція вдома — майже розкішшю. Головне, щоб було від чого зарядити телефон, увімкнути ноутбук або хоча б кілька ламп.

За чотири роки ситуація змінилася. У багатьох удома вже є павербанки, зарядні станції, акумулятори для роутерів. Але наявність цієї техніки ще не гарантує автономності.

Що забувають врахуавати українці при підготовці до блекаутів і на що варто звернути увагу при купівлі техніки, розповів для РБК-Україна керівник департаменту споживчої техніки компанії "АСБІС-Україна" Тарас Мартинюк.

Електрику повернули на дві години, а станції потрібно вісім для повного заряджання. Павербанк на 30 000 мА·год заряджений, але ноутбук від нього не працює. Роутер живиться від акумулятора, проте перезавантажується щоразу, коли зникає напруга.

У кожному випадку техніка може бути цілком справною. Просто користувач очікує від неї того, для чого вона не призначена. За роки роботи з портативною електронікою я дедалі частіше доходжу одного висновку: ми навчилися запасати електроенергію, але ще не завжди вміємо грамотно нею користуватися.

Чому сьогодні швидкість заряджання може бути важливішою за ємність

Обираючи зарядну станцію, ми дивимося насамперед на потужність і ємність: чи витримає холодильник, скільки годин працюватиме комп'ютер. Але за регулярних відключень не менш важливо, скільки часу потрібно самій станції, щоб відновити заряд.

Ранні покоління портативних станцій часто заряджалися довго. Коли світло поверталося надовго, це не було критично. Якщо ж його подають ненадовго, ситуація інша. Стара станція приблизно на 1 кВт·год може заряджатися близько восьми годин, тоді як сучасні системи навіть із більшою ємністю здатні відновлювати заряд значно швидше — залежно від моделі.

Змінилися й акумулятори. Літій-залізофосфатні батареї LiFePO4 мають високий ресурс циклів заряджання, хорошу термічну стабільність і широко використовуються в сучасних станціях. Утім, швидкість заряджання визначають також електроніка станції та допустима вхідна потужність.

Однак швидке заряджання має враховувати й можливості домашньої електромережі. В однофазній мережі 230 В ввідний автомат на 16 А відповідає потужності приблизно 3,7 кВт, на 32 А — 7,4 кВт, на 50 А — 11,5 кВт. І це сумарне навантаження всієї оселі. Якщо після повернення світла одночасно запрацюють холодильник, морозильник та інші прилади, заряджання станції створить додаткове навантаження.

Наприклад, потужність заряджання 4 кВт уже перевищує номінал ввідного автомата на 16 А, що може спричинити його спрацювання. Тому варто враховувати можливості домашньої мережі та за потреби обмежувати потужність заряджання в налаштуваннях станції, якщо така функція передбачена.

Не варто плутати потужність і ємність. Перша визначає, які прилади можна підключити одночасно, друга — як довго вони працюватимуть. Порівнювати станції лише за ємністю — приблизно як обирати автомобіль виключно за об'ємом паливного бака.

Для ноутбука, роутера й освітлення потрібна одна конфігурація, для будинку з насосом і котлом — інша. Тому я б починав не з каталогу, а з переліку необхідних приладів, їхнього споживання, тривалості роботи та часу на заряджання між відключеннями. Інакше навіть дорога станція може виявитися невдалою покупкою.

Павербанк давно перестав бути просто батарейкою для телефона

Ще кілька років тому павербанка на 10 000 мА·год більшості вистачало для смартфона. Сьогодні, за нашими спостереженнями, дедалі більше покупців обирають моделі на 20 000–30 000 мА·год. Є попит і на 40 000–50 000 мА·год та більше — коли потрібно живити кілька гаджетів, але немає потреби у зарядній станції.

Та головна зміна — у потужності. Павербанки з виходом на 65, 100, 140 Вт можуть живити не лише телефони, а й ноутбуки. Наприклад, USB-C на 65 Вт підійде багатьом моделям із відповідною підтримкою заряджання, але для потужнішого ноутбука цього може бути недостатньо. Важливо перевіряти його вимоги та сумісність протоколів.

І тут покупці часто плутають параметри. Міліампер-години характеризують запас енергії, а не швидкість заряджання. Два павербанки на 20 000 мА·год можуть мати різне призначення: один зарядить смартфон, інший дозволить працювати за ноутбуком.

До того ж акумулятори поступово втрачають ємність, павербанки падають і зазнають перепадів температур. А потреби користувачів зростають: учора достатньо було зарядити телефон, сьогодні потрібно працювати за ноутбуком під час відключення. Ми не просто замінюємо старі батареї — ми вимагаємо від них більше.

Чому павербанк на 100 Вт може заряджатися майже дві доби

Можна купити сучасний потужний павербанк і продовжувати заряджати його старим блоком від телефона. Якщо пристрій підтримує вхідну потужність до 100 Вт, а адаптер видає лише 5–10 Вт, заряджання може тривати багато годин, іноді понад добу. Проблема не обов'язково в павербанку: система працює зі швидкістю найслабшої ланки.

Для швидкого заряджання потрібні сумісний павербанк, відповідний блок живлення та кабель, здатний передавати необхідну потужність. Варто обмежити один компонент — і переваги інших зникають.

Наприклад, технологія GaN (нітрид галію) дозволяє створювати компактні зарядні блоки високої потужності. Один багатопортовий адаптер може замінити кілька зарядок, але напис "140 Вт" не означає по 140 Вт на кожному виході: потужність розподіляється між підключеними пристроями або має обмеження для окремих портів. Кабелі USB-C теж можуть виглядати однаково, але підтримувати різну потужність.

Коли електроенергію подають ненадовго, ці деталі визначають, чи встигнете ви зарядити техніку до наступного відключення.

Роутер має резервне живлення, але інтернет усе одно зникає. Чому?

Здавалося б, достатньо підключити роутер до павербанка. Однак світло зникає, павербанк працює, а роутер усе одно перезавантажується. Причина може бути в перемиканні живлення.

Деякі павербанки підтримують наскрізне заряджання (pass-through charging): вони одночасно заряджаються від мережі та живлять підключені пристрої. Але ця функція не гарантує безперебійності. Під час зміни джерела живлення чи підключення іншого гаджета окремі моделі на мить переривають подачу струму. Для ноутбука з батареєю це непомітно, а роутер може перезавантажитися.

Для мережевого обладнання важлива можливість перемикання без перерви. Виробники не завжди вказують це в характеристиках, тому напису «наскрізне заряджання» недостатньо. Краще перевірити технічні огляди, тести конкретної моделі або уточнити інформацію у виробника. І, звісно, домашній інтернет працюватиме під час відключень лише за умови резервного живлення на стороні провайдера.

Чи потрібно відмовлятися від генераторів і старих зарядних станцій?

Зовсім ні. Стара станція може й надалі живити освітлення, роутер або заряджати гаджети, поки новіша система забезпечує роботу холодильника чи іншого обладнання.

Генератор і акумулятори теж можуть доповнювати одне одного. Під час тривалих відключень генератор забезпечує живлення і, за правильної конфігурації, заряджає батареї. Потім певний час можна користуватися накопиченою енергією без шуму двигуна й витрат пального.

Та безпека обов'язкова: генератор не можна використовувати у квартирі, на балконі та в місцях, де вихлопні гази можуть потрапити до приміщення. Небезпечне і саморобне підключення станції до домашньої електромережі через кабель із двома вилками — це ризик ураження струмом і пожежі. Інтеграцію резервного живлення в мережу будинку має виконувати кваліфікований електрик.

Універсального рішення немає: комусь достатньо павербанка, комусь потрібна портативна станція, а для приватного будинку може бути доцільним інвертор з акумуляторами. Частину систем можна поступово розширювати сумісними батареями, не купуючи все одразу.

Що станеться з усіма нашими акумуляторами після війни

У багатьох країнах портативні станції купують для кемпінгу й подорожей. В Україні вони стали повсякденною необхідністю. Коли відключення припиняються, ажіотаж спадає, коли повертаються — попит відновлюється. Тому передбачити майбутнє ринку непросто.

Можливо, після війни та стабілізації енергосистеми продажі станцій суттєво скоротяться. Але є й інший сценарій: частина людей використовуватиме вже придбане обладнання із сонячними панелями або для оптимізації власного споживання. Не кожна станція підходить для такої інтеграції, та й без відповідних умов та інвестицій вона не має сенсу.

Ми отримали досвід, якого ніхто не хотів би здобувати: навчилися оцінювати техніку не лише за характеристиками на упаковці, а й за її здатністю підтримувати звичне життя без електроенергії.

Тому наступного разу, коли обиратимете павербанк чи зарядну станцію, запитайте себе не тільки "На скільки годин вистачить батареї?". Чи встигне вона зарядитися, поки є світло? Чи вистачить потужності для ваших пристроїв? Чи працюватиме роутер без перезавантаження?

Бо найдорожчий акумулятор — не обов'язково найкраща покупка. Значно прикріше витратити гроші на запас електроенергії, яким не вдасться скористатися саме тоді, коли він найбільше потрібен.