Реагування на обстріли за 30 секунд: Терехов пропонує масштабувати досвід Харкова на всю країну

Єдиний стандарт для міст

Ігор Терехов запропонував поширити досвід Харкова в організації цивільного захисту на інші українські міста та громади. Цю ініціативу він представив під час засідання Ради Коаліції за участю прем'єр-міністра України Сергія Корецького, представників Верховної Ради, уряду, профільних міністерств і служб, обласних військових адміністрацій та громад.

За словами Терехова, ідея створення ситуаційного центру виникла ще до повномасштабної війни. Тоді Харків вивчав американський досвід, який згодом ліг в основу міської системи реагування на надзвичайні безпекові ситуації.

"Ми пропонуємо використати наш досвід для створення єдиного загальнонаціонального стандарту, моделі цивільного захисту та оперативного реагування, який можна адаптувати для потреб різних українських міст", - наголосив Ігор Терехов.

Як працює система екстреного реагування в Харкові

Харківський безпековий стандарт охоплює весь цикл реагування на надзвичайні події: від попередження людей про небезпеку та виявлення місця удару до ліквідації наслідків, допомоги постраждалим і відновлення життєво важливої інфраструктури.

Ключовим завданням стало об'єднати роботу служб в одному оперативному просторі, щоб вони могли швидко обмінюватися інформацією та координувати дії.

До системи залучені представники міської влади, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, патрульної поліції, екстреної медичної допомоги, енергетичних і газових служб. Також налагоджена безпосередня взаємодія із Збройними Силами України.

Читайте також: Розхитувати ситуацію перед зимою - невдячна справа: інтерв’ю з Ігорем Тереховим

При цьому кожна служба зберігає власні повноваження, але має змогу діяти узгоджено з іншими без зайвих затримок на пошук відповідальних і додаткові погодження.

Як розповів Терехов, сама наявність сучасної техніки, професійних рятувальників і добре обладнаних лікарень не гарантує максимально швидкої допомоги, якщо служби не мають налагодженої взаємодії.

"Можна мати сучасну техніку, професійних рятувальників та добре обладнані лікарні. Але якщо інформація між службами передається із запізненням, якщо люди змушені витрачати дорогоцінні хвилини на погодження та пошук відповідальних, ми втрачаємо можливість врятувати чиєсь життя", - зазначив міський голова Харкова.

На скільки вдалося скоротити час реагування

Система екстреного реагування в Харкові вже дає практичні результати. Один із її ключових елементі - диференційоване оповіщення, яке дає змогу відокремлювати загрози безпосередньо для Харкова від небезпек для інших територій області.

За даними, наведеними Тереховим, за 86 тижнів тривалість повітряних тривог у місті скоротилася на 39,75%.

"Це дало можливість людям зовсім по-іншому жити, працювати", - наголосив він.

Ще один результат забезпечила спеціалізована система відеоспостереження.

Завдяки їй час визначення місця ворожого удару скоротили з 5 хвилин до 30 секунд. Це дає змогу швидше оцінити ситуацію, розпочати реагування та залучити необхідні служби.

Для координації роботи безпосередньо на місцях місто також використовує спеціалізований радіозв'язок. Зокрема, він допомагає попереджати працівників про загрозу повторних обстрілів.

За словами міського голови, сьогодні міські служби можуть зібратися на місці ворожого удару вже за 5-6 хвилин.

Окрему роль у реагуванні відіграють комунальні служби. Вони одними з перших прибувають на місця російських ударів, розбирають завали, допомагають рятувальникам, перекривають пошкоджені комунікації та відновлюють електро-, водо- і теплопостачання. Нерідко це відбувається під загрозою повторних обстрілів.

"Я хочу, щоб усі розуміли, що їхня робота сьогодні - це також порятунок людських життів", - підкреслив Ігор Терехов.

Водночас, за його словами, навіть найкраща координація не може забезпечити належного захисту без необхідних ресурсів. Тому Харківський безпековий стандарт - це не лише робота ситуаційного центру, а комплексний підхід до підготовки міста до надзвичайних ситуацій.

Він передбачає облаштування укриттів, формування матеріальних резервів, забезпечення резервного енергопостачання, підготовку фахівців, навчання та регулярні тренування.

Що потрібно для поширення досвіду Харкова

Очільник Асоціації прифронтових міст та громад наголосив, що захист міст є складовою національної безпеки, а відповідальність за нього мають спільно нести держава та місцеве самоврядування.

Напрацьовані рішення можуть бути корисними й після завершення війни. Пожежі, аварії, техногенні катастрофи та стихійні лиха залишатимуться викликами, до яких міста мають бути готовими.

Читайте також: Терехов назвав умови, за яких люди не будуть виїжджати та почнуть повертатися в Україну

"Ми не можемо зупинити кожну ракету чи дрон. Але ми можемо зробити так, щоб після кожного удару всі служби діяли максимально швидко і злагоджено. Щоб рятувальники, медики, поліція та комунальники працювали як єдина команда, а люди - отримували допомогу без зволікань", - пояснив Терехов.

Харків пропонує використовувати власний досвід як основу для впровадження дієвих рішень в інших містах і громадах. В умовах посилення російських обстрілів оперативне оповіщення, швидкий обмін інформацією та злагоджена робота служб мають важливе значення для захисту людей.

"Цю систему ми вже побудували в Харкові. І сьогодні готові допомогти масштабувати її на всю Україну", - зазначив очільник Асоціації прифронтових міст та громад.