ЄС не дає послаблень: що означає запуск CBAM для українського експорту
Запуск СВАМ загрожує втратою промислового експорту (фото: Getty Images)
Через механізм CBAM Євросоюз хоче стимулювати декарбонізацію промисловості та енергетики, але на практиці він вже сьогодні суттєво ускладнює експорт до ЄС, створюючи додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови галузевої ради Федерації металургів Олени Колесникової.
Читайте також: Україна може втратити 5 млрд доларів експорту: бізнес закликає уряд зупинити СВАМ
Україна потребує спеціальних умов щодо СВАМ
Як зазначила експертка, те, що попри велику війну, Україні не надано жодних спеціальних умов чи послаблень, є несправедливим, тож уряд має продовжувати перемовини з ЄС.
Наше право на відтермінування дії СВАМ передбачене положеннями статті 30(7) Регламенту ЄК, нагадала Олена Колесникова. Україна фактично відповідає всім визначеним у цьому положенні критеріям, які є підставою для застосування послаблень, але вони не були нам надані.
Вона пояснила, що для збереження присутності на європейських ринках, підприємства ГМК змушені брати на себе додаткові ризики та витрати, пов’язані з СВАМ. Але, на відміну від інших великих виробників сталі, українські підприємства не мають можливості перерозподіляти продукцію між різними ринками залежно від рівня вуглецевих викидів.
На переконання експертки, якщо Україна не отримає спеціальні умови, які дозволять нашим експортерам отримати сприяння в реалізації інвестиційних проєктів з декарбонізації, ми на горизонті 5 років програємо виробникам з Туреччини та Китаю, у яких немає війни.
"Поточне рішення ЄС по СВАМ до України є несправедливим і має бути переглянуте. Тому перше, що бізнес просить у держави, це продовжувати діалог з Єврокомісією про застосування до України спеціальних умов", - наголосила Колесникова.
Декарбонізація під час війни: брак інвестицій і ризик втрати ринку ЄС
У довгостроковій перспективі для України та ГМК зокрема ринок ЄС є стратегічним, тому декарбонізація є безальтернативною. Але перехід на "зелені" технології потребує значних інвестицій.
Сьогодні підприємства працюють в умовах війни: обстріли, дефіцит електроенергії, нестача персоналу та обігових коштів, усі ресурси спрямовуються на збереження виробництва та утримання робочих колективів.
Додатково, більшість підприємств ГМК розміщені у зонах підвищеного воєнного ризику, що фактично унеможливлює залучення довгострокового дешевого кредитного фінансування на зелені проєкти, нагадала експерт.
"Україна послідовно підтримує Європейський зелений курс та гармонізує екологічне законодавство. У цьому контексті надзвичайно важливою є проактивна позиція держави у переговорах з Єврокомісією щодо приєднання українських підприємств до загальноєвропейських механізмів фінансування декарбонізації на правах повноправного учасника", - резюмувала експертка.
Запровадження СВАМ для України
Як відомо, у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде "мінімальним".
Проте ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
Раніше амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявив, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, ми все ще маємо повне і законне право на таке відтермінування, тож маємо активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
