ДБР під прицілом. Що не так зі справами Бюро і чи можлива його реформа

Справа екс-глави "Укренерго" Володимира Кудрицького в черговий раз підняла тему про реформу Держбюро розслідувань. Що потрібно реформувати в ДБР і чому зміни повинні стосуватися не тільки цієї структури, - читайте в матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.

ДБР - Державне бюро розслідувань - для необізнаних українців є лише черговим "органом-абревіатурою", поряд із БЕБ, САП, НАБУ тощо.

Насправді "українське ФБР", як його позиціонували на етапі запуску, - ключова ланка української правоохоронної системи. І, за українською традицією, ще й постійний ньюзмейкер у політичному житті країни. На тлі спричиненого великою війною політичного затишшя дії ДБР щодо видних політиків або чиновників особливо на слуху. Зокрема, після "справи Кудрицького".

Спусковий гачок

Екс-главу "Укренерго" Володимира Кудрицького затримали у Львівській області співробітники ДБР. Він якраз відпочивав із сім'єю в Трускавці, як каже його адвокат. Слідство ж вважає, що він планував втечу. Його підозрюють у тому, що він "за попередньою змовою з групою осіб" привласнив собі понад 13 млн гривень.

Схема проста: "Укренерго" провело тендер, фірма-переможець взяла банківську гарантію та аванс, але роботи не виконала. "Укренерго" через суд повернуло гроші, а Кудрицький зі "спільником" нібито привласнили понад 13 млн.

На засіданні щодо запобіжного заходу журналісти намагалися зрозуміти суть справи, але підозра виглядала заплутаною.

Ба більше, сам злочин, за версією слідчих ДБР, стався 2018 року. Відтоді минуло сім років. Виходить, співробітникам Бюро знадобилося досить багато часу, щоб виявити схему і, що важливіше, причетність до неї самого Кудрицького. При цьому на суді обвинувачі так і не пояснили, як саме підозрюваний причетний.

Справа Кудрицького моментально набула політичного забарвлення. Ще в суді за нього заступилися депутати, які просили суддю віддати їм його на поруки. У мережах екс-главу "Укренерго" підтримала велика кількість істеблішменту різного рівня, у Кудрицького брали інтерв'ю і цікавилися, наскільки справа політична. Зрештою, питання про його переслідування порушили на пресконференції президента Володимира Зеленського.

"Він був очільником великої системи і ця система повинна була забезпечити безпеку нашої енергетики, він мав би це робити і він це не зробив", - зазначив Зеленський.

Справа Кудрицького вкотре поставила питання про реформу ДБР. Попередні заклики реформувати структуру, здебільшого з боку українських антикорупційних активістів, особливого відгуку не мали.

Володимир Кудрицький у суді (фото: Юлія Акимова/РБК-Україна)

Але тепер підняти це питання потенційно можуть ті, кого просто так ігнорувати не вийде - західні партнери. За інформацією РБК-Україна, за цим процесом уважно стежать і в західних посольствах.

"Справа Кудрицького може змінити позицію наших міжнародних партнерів, які раніше не приділяли ДБР пильної уваги. Зараз є розуміння, що найближчим часом серед міжнародних умов у новій програмі "Reparation Loan" дуже ймовірно з'явиться вимога перезавантаження ДБР", - зазначив народний депутат Ярослав Юрчишин у коментарі РБК-Україна.

Інші гучні справи ДБР

Оскільки підслідність ДБР - політики, чиновники, судді та правоохоронці, деякі провадження Бюро "вистрілюють" у публічний простір. Одна з гучних справ - проти колишнього президента України Петра Порошенка, яку завели ще п'ять років тому.

Йдеться про кілька кримінальних проваджень, які буквально зависли в судах. Бюро зацікавилося експрезидентом майже одразу після закінчення його каденції - 2019 року, але в низці проваджень він проходив як свідок. Уже в лютому 2020 року слідчі ДБР підготували кілька підозр Порошенку, але Офіс генпрокурора повернув їх назад через низьку якість самих процесуальних документів.

У червні 2020 року тодішня генпрокурорка Ірина Венедіктова оголосила, що на експрезидента відкрито вже понад 20 кримінальних проваджень. Серед них справа про наступальну операцію на Донбасі влітку 2014-го - заяву про це до ДБР подав Нестор Шуфрич (згодом обвинувачений у державній зраді), а також справа про захоплення українських військових кораблів у Керченській протоці в листопаді 2018 року. Тоді Порошенко ввів воєнний стан - ДБР вбачає в цьому узурпацію влади. А також - націоналізація "ПриватБанку".

Петро Порошенко (фото: Getty Images)

Ключовою стала так звана "вугільна справа", де Порошенко фігурує поряд із Віктором Медведчуком. За версією слідства, у 2014-15 роках Україна закуповувала вугілля з окупованих територій Донецької та Луганської областей. Виручені за це кошти могли йти на фінансування збройних формувань "ДНР" і "ЛНР". У цьому слідчі ДБР угледіли підстави для звинувачень Порошенка в державній зраді та пособництві тероризму.

У 2024 році в ДБР повідомили, що передають матеріали до суду. 9 жовтня 2025-го він нарешті розпочав розгляд справи, відкритої ще 2021-го.

На той час куратором бюро вважався Андрій Портнов, згодом убитий в Іспанії функціонер часів Януковича, який нібито й почав вести відкриту війну з Порошенком.

Справа проти колишнього президента знову-таки викликала питання на Заході. "Процеси проти Порошенка мають відбуватися з дотриманням незалежності суду і не використовуватися як засіб селективного правосуддя або політичного переслідування", - ідеться в заяві Європарламенту від 2021 року.

"До речі, це доволі іронічно, бо Порошенко намагався представити ДБР як власний успіх, але насправді це стало великою поразкою. Адже справу проти Порошенка розслідує, а за фактом намагається "натягнути" ДБР", - зазначає нардеп Юрчишин.

У цьому ж розрізі доволі показовою є справа ДБР проти нардепа Олександра Дубінського. За версією слідства, його підозрюють у державній зраді та дискредитації України на міжнародній арені.

Під час передвиборчої кампанії Дубінський активно підтримував нинішнього президента Володимира Зеленського та його команду. Він хвалив їх за безапеляційне ставлення до боротьби з корупцією і загалом підтримував перезавантаження української влади.

Після перемоги Зеленського Дубінський ще якийсь час підтримував нову владу, але став вказувати на затримку реформ і "неефективність окремих рішень". Згодом тон Дубінського змінюється - від м'якої критики він переходить до жорстких звинувачень, зокрема в тому, що стосується війни.

Приблизно на цьому етапі СБУ та ДБР висувають проти нього низку звинувачень. За версією слідства, він входив до злочинної організації ГРУ Росії під позивним "Буратіно" і поширював фейки про вище військово-політичне керівництво України. Це, до речі, далеко не одна підозра, на Дубінського відкрито щонайменше три кримінальні провадження.

Олександр Дубінський (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

У СІЗО Дубінський остаточно перестав себе стримувати, часто його заяви повторюють наративи російської пропаганди. Але вердикт щодо нього досі не винесено, хоча в ДБР ще у вересні 2024 року заявили, що передали всі матеріали справи до суду.

Ще одна справа ДБР, яка буквально прогриміла на всю країну - провадження проти ексголови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи. При цьому його точно не можна назвати "політично мотивованим", ідеться про банальну корупцію. Усі соцмережі обійшли фото чоловіка Крупи, який лежить на ліжку серед стопок доларів.

Крупі оголосили про підозру в жовтні 2024 року - за версією слідства вона з подільниками нібито оформляли фіктивні рішення про інвалідність, за рахунок чого добре збагатилися. Тільки в неї вдома готівкою виявили 6 млн доларів. На початковому етапі справу вели у ДБР, потім її передали до НАБУ – за підслідністю.

У вересні 2025 року її випустили під заставу в розмірі 20 млн гривень. Причому вийшла вона раніше, ніж заставу було внесено, і цим могла скористатися прокуратура, подавши клопотання про зміну запобіжного заходу. Але не скористалася. Рік тому, коли справа була на слуху, співрозмовники РБК-Україна в силових структурах зазначали - у Крупи були не просто гроші, вона зберігала так званий "общак".

Через рік, Крупа - на волі, резонанс - стих. Найімовірніше, у суді справу розглядатимуть ще довго.

Тетяна Крупа (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Сама ця справа дуже показова. Українські правоохоронці - і не тільки з ДБР - часто виходять з гучними підозрами. Проходять обшуки, соцмережами розлітаються фото речдоків і самого підозрюваного в судовій "клітці". А потім справа наглухо застряє в суді, підозрюваний виходить під заставу або навіть на більш м'яких умовах. А багаторічний судовий процес закінчується угодою сторін або за строком давності.

У кожному випадку проблеми різні. Десь слідчі прагнули швидше "добігти", тому не зібрали достатню доказову базу, десь держобвинувач не доніс до суду свою позицію, а десь працюють схеми, коли провадження просто "губиться".

Відповідаючи на запитання РБК-Україна про те, чому гучні справи ДБР так довго розглядаються в судах, очільник Бюро Олексій Сухачов зазначає - слідчі його відомства збирають базу для провадження "згідно з найвищими стандартами". А далі - справа за судами.

"Тривалість судового розгляду - це вже питання, яке не залежить від Бюро. Судова система зараз працює з величезним навантаженням, особливо в умовах воєнного стану. Крім того, сторони захисту часто використовують процесуальні можливості для затягування розгляду справ, подаючи численні клопотання або апеляції", - зазначає Сухачов.

Велике навантаження на суди - проблема, про яку говорять усі причетні до судової та правоохоронної сфер. І хронічна судова реформа цю проблему поки вирішити не може.

Але в судах справи застряють не тільки через це.

Перезапуск

"У Бюро, як і в будь-якого іншого правоохоронного органу, справи діляться на кілька категорій. Є політичні, є, скажімо так, бажані. Але десь 90% - це реальні справи, і тут треба сказати, що у ДБР більша їх частина - це те, чим, за ідеєю, повинна займатися поліція", - зазначає співрозмовник РБК-Україна в правоохоронних колах.

У багатьох ДБР асоціюється з гучними затриманнями і прізвищами, але більша частина справ Бюро - рутина. Військові, які пішли в СВЧ (самовільне залишення частини - ред.), проблеми з ТЦК, дрібні чиновники і поліцейські, які злодійкували, - практично все це лежить в юрисдикції слідчих Бюро.

Крім цього, від початку війни до підслідності Бюро потрапили військові злочини, злочини проти нацбезпеки, незаконне переправлення чоловіків за кордон і екологічні злочини.

"Нині спостерігається величезне навантаження на слідчих. У середньому на одного слідчого припадає понад 620 кримінальних проваджень, що суттєво ускладнює оперативність роботи і вимагає максимальної концентрації та професійності. Додатково слідчі підрозділи щорічно опрацьовують понад півмільйона звернень громадян", - зазначає Сухачов.

Олексій Сухачов (фото: пресслужба ДБР)

Якщо ж говорити про ті 10% гучних розслідувань із політичним присмаком, частина з яких застряє в судах, критики ДБР пояснюють ситуацію просто - Бюро, як і більшість правоохоронних органів, перебуває "під парасолькою" Офісу президента. І як приклад наводять справу Кудрицького.

"Бюро входить у вертикаль органів, які так чи інакше контролюються Татаровим (заступник голови ОП Олег Татаров, - ред.). Тому справа Кудрицького така хитка - вона не повинна доводитися до кінця. Вона має залякати інших і змусити Кудрицького не розповідати про те, який був на нього тиск, коли він працював в "Укренерго", - каже РБК-Україна джерело в Раді.

Але не всі співрозмовники видання згодні з тим, що Банкова тотально контролює всіх правоохоронців. Зокрема, кажучи про те, що сама схема тотального контролю фактично нездійсненна. В Україні, в умовах відкритої демократії, в принципі складно впливати на структуру, наприклад, у кількості тисячі осіб.

"Говорити про те, що все Бюро одноосібно підпорядковується Офісу або конкретно Татарову - це трохи плоско. ДБР, як і будь-який інший орган у нас, - це велика структура з різними відгалуженнями, групами впливу. Прямо тиснути на них ніхто не буде. Але, звісно, є відсоток, так скажімо, політичних справ", - зазначає співрозмовник видання в правоохоронних колах.

Тому дуже часто з'ясовується, що нестача доказів у тій чи іншій справі, застрягання провадження в суді та інші зволікання - це не наказ згори, а елементарний хаос у питаннях підслідності, брак рук або банальний непрофесіоналізм.

Але проблем, включно з тиском з боку влади, дійсно багато. І для того, щоб їх вирішити, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про реформу ДБР. Серед вимог - проведення конкурсу з міжнародними експертами, більш жорстка система перевірки співробітників, звітність тощо. І в самому Бюро запевняють, що погодяться з Радою, якщо депутати вирішать реформувати орган.

"Поки що все виглядає так, що справа Кудрицького необґрунтована, і, на жаль, ми бачили випадки, коли ДБР робило речі, які були дуже схожі на політичні переслідування. У принципі, можна констатувати, що настав і навіть перезрів момент перезапуску ДБР, відповідний законопроєкт ми з колегами зареєстрували ще понад місяць тому. Я думаю, що час Раді розглянути цей законопроєкт, не відкладаючи", - зазначила нардеп Анастасія Радіна, голова Комітету з питань антикорупційної політики в коментарі РБК-Україна.

За словами Сухачова в коментарі РБК-Україна, Бюро готове буде виконати рішення парламенту, якщо в Раді проголосують за реформу.

Про те, що ДБР потрібно реформувати, говорять і західні союзники, але поки що досить акуратно. По-перше, європейці в принципі намагаються активно не втручатися в судові справи, по-друге, поки Україна в стані активної війни, відкрита критика може виглядати недоречно.

Сьогодні політичної волі для перезавантаження ДБР у Раді немає, про що говорять самі депутати. Якщо ж реформа Бюро з'явиться як одна з вимог для чергового фінансового траншу, почнеться дипломатична гра, за підсумком якої в якомусь вигляді до парламенту ця реформа таки дійде.

Але чи зможе вона виправити критичну нестачу слідчих у всіх правоохоронних структурах, вирішити питання з підслідністю, а головне - убезпечити ДБР від політичного тиску - питання відкрите.