Гетьмани і темні політичні інтриги: історія України, яку не розкажуть підручники

Змова проти Виговського: як політика перетворилася на розстріл

Після укладення Гадяцької угоди 1658 року, що наближала Україну до союзу з Польщею, проти гетьмана Івана Виговського розгорнулася кампанія зради. Його звинувачували в "змові з ворогом", а у 1664 році - вже після втрати булави - Виговського розстріляли поляки за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Історики вважають, що процес лише прикривав змову старшини та відбирав конкурента на політичній шахівниці.

Брюховецький і московські агенти: хто штовхав до смерті?

Іван Брюховецький, перший "гетьман Лівобережжя", який клявся у вірності Москві, став жертвою власної гри.

У 1668 році зустрівся з правобережним гетьманом Петром Дорошенком для проведення спільної військової ради. Замість перемовин, попри спроби захисту з боку особистої охорони, був підступно схоплений та страчений за наказом останнього.

Оскільки значна частина козаків, з обох таборів, опісля інциденту виявляли намір порішити нового гетьмана, той, намагаючись якось залагодити справу, організував Брюховецькому поховання з почестями в гадяцькій Богоявленській церкві.

Історики висунули припущення, що й Дорошенка, і його прибічників намовили таємні агенти Московії, які хотіли прибрати бувшого союзника.

Самойлович і Мазепа: класичний двірцевий переворот

Іван Самойлович, який намагався відновити єдність Гетьманщини, став жертвою змови старшини, що підтримала Івана Мазепу. У 1687 році його усунули, звинувативши у зраді, хоча реальних доказів не було.

Це один із найвідоміших політичних переворотів того часу, коли влада переходила не через угоди, а через хитрощі та зраду.

Криваві інтриги 18 століття: отруєння, змови, зради

У 18 столітті політичні розправи не зникли - вони змінили форму. У козацьких полках тривали локальні змови, отруєння та зради.

Навіть Мазепа, який пережив не одну інтригу, врешті сам опинився об’єктом московської кампанії дискредитації.

Замовні вбивства торкалися й церковної верхівки - загадкові смерті єпископів, які виступали проти централізації Київської митрополії, підтверджують, що інтриги проникали всюди.

Політична спадщина тіней

Змова як політичний інструмент була невід’ємною частиною державотворення. Українські гетьмани жили під постійною загрозою - не лише від чужинців, а й від своїх. Боротьба за владу й автономію України тоді була справою не тільки армій і угод, а й хитрощів, підступів і отруєнь.

Ці історії демонструють, що українська історія - це не лише козацька доблесть, а й темні закутки політичних інтриг, які й сьогодні нагадують про небезпечну ціну влади.