Уряд Словаччини пішов у відставку після відмови парламенту схвалити розширення EFSF

У Словаччині пішов у відставку коаліційний уряд після того, як у вівторок парламент країни не затвердив план збільшення Європейського фонду фінансової стабільності, повідомляє радіо "Свобода".
Прем'єр-міністр Івета Радічова пов'язала ратифікацію плану з питанням про довіру уряду. Частина представників правлячої коаліції відмовилися схвалити розширення фонду.
Очікується, що пізніше пройде повторне голосування, на якому, ймовірно, пакет заходів з розширення повноважень EFSF буде ратифікований.
Невдача була цілком передбачуваною після зроблених раніше заяв партії "Свобода та солідарність" (SaS), що входить в правлячу чотирьохпартійну коаліцію Словаччини: члени партії пригрозили утриматися від голосування і зірвати ратифікацію плану. Крім того, аналогічний намір висловили і представники основної опозиційної партії колишнього прем'єра Роберта Фіко Smer-SD: представники партії, які загалом підтримують план по розширенню повноважень EFSF, заблокували його, щоб повалити уряд. Згідно із заявою членів Smer-SD, вони будуть готові приступити до обговорення реформи EFSF, як тільки нинішній уряд піде.
Набуття чинності плану розширення функцій EFSF вимагає схвалення всіх 17 країн єврозони. План, зокрема, передбачає, що оновлений фонд буде самостійно проводити інтервенції на ринках держоблігацій єврозони і надавати "попереджувальні" кредитні лінії проблемним країнам. Словаччина залишилася останньою країною єврозони, так і не ратифікувала поправки до європейського законодавства.
Раніше повідомлялося, що рішення про збільшення обсягу Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) може бути затверджене 18 жовтня 2011 р. на черговому засіданні Європейської ради. Про це повідомив міністр фінансів Бельгії Дідьє Рейндерс. Дане рішення буде "безумовно прийнято на саміті в середині жовтня", незважаючи на те, що в даний час вивчаються кілька варіантів збільшення фонду, зазначив міністр.
Збільшення обсягу EFSF і делегування йому права відкривати попереджувальні кредитні лінії і викуповувати державні облігації периферійних країн валютного блоку, зокрема Іспанії та Італії, може зміцнити цю структуру без необхідності збільшення окремими країнами блоку фінансових зобов'язань. На думку більшості економістів, нинішній обсяг фонду (440 млрд євро) занадто малий, щоб стримати подальше поширення боргової кризи.
Нагадаємо, 21 липня 2011 р. лідери країн єврозони домовилися надати Європейському стабфонду право відкривати попереджувальні кредитні лінії і викуповувати державні облігації периферійних країн валютного блоку. Ці заходи повинні бути схвалені парламентами всіх держав єврозони. Законопроект уже ратифікований парламентами Австрії, Німеччини, Словенії, Бельгії, Греції, Ірландії, Італії, Люксембургу, Іспанії, Франції, Португалії та Фінляндії.
Криза суверенних боргів вибухнула в Європі в минулому році, коли Афіни, які сильно заборгували, більше не змогли позичати гроші на відкритому ринку і були змушені просити допомоги у міжнародних кредиторів. У воронку боргової кризи потім потрапили Ірландія і Португалія, на краю обриву виявилася і третя економіка Європи - Італія.
Країни у складі єврозони надають гарантії фонду EFSF, який виділяє кредити членам валютного блоку, які зазнають фінансових труднощів, таким як Греція. Але ряд держав, наприклад, Німеччина, заявили, що більше не хочуть давати грошей на порятунок.