Все для фронту: які нові озброєння ВПК готовий постачати армії України

Денис Попович, військовий журналіст, спеціально для РБК-Україна

У минулий вівторок Кабінет міністрів вирішив виділити в розпорядження силових структур додаткові 5 млрд грн. Трохи більше 3 млрд з цих коштів надійдуть на рахунки Міністерства оборони. Таким чином, загальне фінансування армії складе цього року 18 млрд грн. - найбільша сума за всі роки існування незалежної України. Частина цих коштів буде витрачена на закупівлю новітніх зразків озброєння, які може запропонувати український ВПК. Ми дізналися, яку військову техніку український ВПК вже готовий запропонувати Збройним силам і найближчим часом поставити у війська.

Як повідомив в.о. генерального директора державного концерну "Укроборонпром" Юрій Терещенко, Міноборони зацікавилося новітньої 7,62 мм снайперською гвинтівкою ручної перезарядки VPR-308 і 8,6 мм самозарядної гвинтівки VPR-338. Дана зброя є самостійною розробкою фахівців київського заводу "Маяк" і, на думку директора підприємства, Олександра Перегудова, являє собою саму вдалу продукцію заводу.

Так, з допомогою VPR-338 можна, наприклад, вражати розміщені на стоянці літаки і вертольоти, розташовані на відстані 1,5 км від стрільця. Вага цієї гвинтівки без патронів - 9,8 кг, Темп стрільби - 15 пострілів в хвилину. VPR-308 дещо легше - близько 7 кг, але має меншу прицільну дальність - до 900 м. Зброю розробки заводу "Маяк" тестували колишні офіцери спецпідрозділів, які спеціально намагалися "вбити" гвинтівки, експлуатуючи їх в неможливих умовах. Однак "стволи" витримали всі екстремальні випробування.

Український ВПК готовий запропонувати армії і сучасну бронетехніку. Ще у 2009 році на озброєння був прийнятий новітній танк БМ "Оплот", створений на Харківському конструкторському бюро з машинобудування (ХКБМ) ім. Морозова. Конструктори переконані, що цей танк здатний успішно суперничати з будь-яким з основних конкурентів, наприклад, російським танком Т-90А або американським танком М1А2 Abrams. Недарма, танком "Оплот" активно цікавляться за кордоном. Наприклад, в 2011 році Україна уклала угоду з Таїландом на поставку в цю країну 49 танків "Оплот" на суму 200 млн дол. (вартість одного "Оплоту" становить близько 4 млн дол.).

Міноборони замовило 10 таких машин, але через нестачу фінансування в частині прибув лише один такий танк. У 2005 році у війська почав надходити модернізований варіант основного бойового танка Т-64Б, що отримав назву БМ "Булат". Всього в армії зараз налічується 76 "Булатів", але генеральний конструктор бронетанкостроения України в 1990-2011 роках Михайло Борисюк вважає, що державі слід зосередитися зараз на закупівлі "Оплотів". "За своїми характеристиками "Булат" відповідає танка Т-80УД, тобто знаходиться десь на рівні 1980-х років", - пояснює він.

Державне підприємство "Харківський бронетанковий ремонтний завод" підготувало ще одну глибоку модернізацію танка Т-64, що отримала назву Т-64Е. У модернізованому танку потужність двигуна посилена з 700 до 850 к.с. і суттєво підвищена вогнева міць, навіть порівняно з БМ "Оплот". Крім основного 125-мм знаряддя, здатного вести вогонь керованими ракетами "Комбат" і "Рефлекс" і допоміжного спареного 7,62-мм кулемета, в башті танка розміщені два дистанційно-керованих модуля з 12,7-мм і 7,62-мм кулеметом, а також 23-мм двуствольной автоматичною гарматою ("Оплот" оснащений тільки 125-мм знаряддям, 12,7-і 7,62-мм кулеметами). Бойові модулі знімні, наприклад 23-мм знаряддя може бути швидко замінено 30 - мм автоматичним гранатометом АГ-17 для ведення навісного вогню по укріпленим позиціям. Перший показ машини відбулося 9 травня 2011року. Але Т-64Е, на відміну від "Оплоту" і "Булату", поки не прийнятий на озброєння, хоча і становить реальну конкуренцію "Булату".

В цьому році в Національну гвардію МВС почали надходити бронетранспортери БТР-4 "Буцефал" - ще одна розробка ХКБМ ім. Морозова. На озброєння української армії БТР-4Е був узятий на озброєння ще в 2012 році, але до війська поки не надходив. "Буцефал" - це повнопривідний плаваючий бронетранспортер, призначений для транспортування бійців мотострілкових підрозділів і їх вогневої підтримки в бою. Максимальна бойова маса - 17,5 т (з додатковою бронезахистом - до 25 т). Екіпаж - три людини, десант - 7-9 осіб. Дизельний двигун потужністю 500 кінських сил забезпечує максимальну швидкість руху по шосе до 110 км/год. і до 10 км/год на плаву. Машина володіє запасом ходу в 690 кілометрів. Бронетранспортер оснащений дистанційно керованим модулем озброєння "Парус", до складу якого можуть входити 30-мм автоматична гармата, спарений 7,62-мм кулемет, 40-мм автоматичний гранатомет, протитанковий ракетний комплекс "Бар'єр" з чотирма протитанковими керованими ракетами. "Це новітні машини, що мають високу рухливість, могутнє озброєння, досконалу систему управління вогнем і сучасний рівень броньовий захисту", - стверджує Юрій Терещенко.

Проведення актуальних на сьогоднішній день антитерористичних операцій неможливо без ретельної розвідки місцевості. Ці завдання може виконувати багатоцільовий комплекс безпілотної повітряної розвідки "Горобець-М", розроблений в НДІ ПФМ Харківського авіаційного інституту. Це мініатюрний безпілотний літальний апарат, що володіє масою всього в 2,5 кг і довжиною в 60 см. Зараз вже існують робочі екземпляри цього літака, у тому числі модифікація з вертикальним злетом і посадкою. Безпілотник оснащений телевізійної, інфрачервоної і акустичної апаратурою, а також засобами радіаційного, хімічного та фотографічної розвідки. Літак може перебувати в повітрі протягом півтора годин, пересуватися з максимальною швидкістю до 80 км/год на висоті до 3500 м. Для ведення антитерористичних операцій в міських умовах розробляється ще один БПЛА "Ураган", здатний здійснювати обльоти між будинками. Злітна вага цього апарату складає 18 кг. Він оснащений бензиновим двигуном потужністю 7 к.с., має радіус дії 20 км при тривалості польоту-1 година.

Крім стрілецької зброї, танків і безпілотників, в Україні ведеться модернізація радянських ракетних систем залпового вогню (РСЗВ) БМ-21 "Град" і 9К54 "Ураган" до варіанту. Модернізація РСЗВ "Ураган" обмежилася розміщенням системи на шасі автомобіля КрАЗ, який виробляється в Україні, на відміну від автомобіля МАЗ, на якому спочатку розміщувався цей вид РСЗВ. БМ-21 "Град" зазнав більш глибоку модернізацію, яка призвела, зокрема, до збільшення дальності ведення вогню установки з 20 до 40 км.

Втім, розгорнуті біля кордонів з Російською Федерацією частини Збройних сил потребують не тільки в танках, стрілецьку зброю і безпілотниках. "Необхідна хороша, зручна форма, спорядження. Дуже потрібні високоточні авіаційні боєприпаси, засоби зв'язку і розвідки ", - повідомили співрозмовники в Міноборони. У суботу в.о. міністра оборони Михайло Коваль провів брифінг, на якому повідомив, що в армії вже відмовилися від старого камуфляжу "дубок", який використовувався в армії з 1990-х років. "Вона більше демаскировала людини. Зараз є вже нова форма одягу, яка пройшла всі випробування. Поставляються нові кевларові шолом і бронежилети з четвертим ступенем захисту. Куля, слава Богу, його не бере", - заявив Михайло Коваль.

До цього переліку, експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Антон Міхненко додає новітні радіостанції і модернізовані бойові вертольоти. "Причому радіостанції повинні відрізнятися від тих, які є на озброєнні російської армії", - переконаний Антон Міхненко.

Частково ця потреба задовольняється за рахунок добровільних пожертв і допомоги активістів. За даними прес-служби Міноборони, в рамках акції "Підтримай українську армію" на рахунки міністерства надійшло понад 100 млн грн., 57 тис. дол. і 32 тис. євро. На 22 млн грн. були закуплені кевларові шоломи, а 2,2 млн грн. пішли на закупівлю засобів зв'язку. Інші гроші були витрачені на одяг, постільна білизна, топографічні карти і маскувальні мережі. Активісти також збирають кошти на закупівлю амуніції. Так, бійці 79-й Миколаївській і повітряно-десантної бригади, які несуть службу на кримських перешейках, вже отримали 253 бронежилета і 100 касок. Втім, цього поки що недостатньо, тому що десантникам тільки цієї бригади необхідно 750 бронежилетів і касок.

Антон Міхненко вважає, що навіть самого великого в історії України військового бюджету недостатньо, особливо в умовах можливого збройного конфлікту з РФ. "У першій редакції бюджету Міноборони, коли він становив 15 млрд грн., на розвиток озброєнь призначалося виділити понад 500 млн грн. Цих коштів вистачило хіба що на проїдання. Додаткові 3 млрд навряд чи поліпшать ситуацію, оскільки тепер армії необхідно активно виконувати бойові завдання, а цей зовсім інші витрати. Рівень фінансування Збройних сил щорічно повинен становити не менше 30 млрд грн", - заявив Антон Міхненко.