ua en ru

Бажаючі інвестувати в об’єкти держвласності є, влада має відкрити доступ до них, - аналітика

Бажаючі інвестувати в об’єкти держвласності є, влада має відкрити доступ до них, - аналітика Фото: Бажаючі інвестувати в об’єкти держвласності є, влада має відкрити доступ до них (Віталій Носач, РБК-Україна)

Бажаючі інвестувати в занепадаючі об’єкти державної власності є. Цьому сприяє активна релокація підприємств з півдня та сходу, яким потрібні нові виробничі площадки.

Про це пише РБК-Україна в статті "Війна економік. Чи виграє бізнес, якщо держава відкриє доступ до об’єктів держвласності".

"Потужності цих держпідприємств майже готові для реалізації нових інвестиційних проектів. Майно з відповідною інфраструктурою можна також використати для релокації бізнесу, який зупинив діяльність у зоні бойових дій і потребує переміщення у безпечні регіони", - йдеться в статті.

Показовим приклад у цьому контексті є спиртзаводи. Наразі 19 спиртзаводів ДП "Укрспирт" залишаються у державній власності. Вони перебувають у майже недієздатному стані.

Як правило, це приміщення цехів, адміністративні корпуси, підвали для зберігання спирту, депо, електропідстанції та інша нерухомість. До всіх об'єктів вже підведені комунікації, що спрощує їхню експлуатацію.

Спиртзаводи придатні як для запуску виробництв за профілем, так і в якості складів. При цьому потреба у їхньому використанні є актуальною вже сьогодні, коли сотні підприємств шукають можливості для переїзду і перезапуску своєї діяльності.

Особливо гостро питання стоїть в контексті зернової кризи. В Україні колосальний дефіцит складських приміщень. Лише столичний регіон втратив до 20%. Частина складів опинилися під окупацією в південних і східних областях.

До російського вторгнення Україна володіла інфраструктурними потужностями на 75 мільйонів тонн, де зберігала зернові культури.

Станом на сьогодні із них придатними для експлуатації залишаються приміщення, в яких можна зберігати до 60 мільйонів тонн зерна.

"Зважаючи, що морські шляхи для експорту зерна залишаються заблокованими, а сухопутні не можуть компенсувати їх, може виникнути проблема з дефіцитом складів для зберігання минулорічного і цьогорічного врожаїв. Зерно банально не буде куди складати і воно лежатиме просто неба", - наголошується в статі.

Відсутність стимулів для розвитку агропромисловості зрештою може призвести до дефіциту продовольства в країні. Не кажучи вже про втрату зовнішніх ринків, де з часом наше місце займуть конкуренти - та ж Росія, яка є гігантським експортером аграрної сировини, йдеться в статі.