Члени Гуманітарної ради при Президенті України повинні на найближчому засіданні, яке заплановане на 30 вересня, поставити перед главою держави Віктором Януковичем питання про категоричну неприйнятність законопроекту «Про мови в Україні». Про це заявив віце-президент Української PR-Ліги, політичний консультант та автор Мовного балансу Олег Медвєдєв.
«Коли вже такі люди як Іван Драч, Богдан Ступка та Дмитро Стус своє присутністю в цій раді вирішили систематично освячувати гуманітарну політику Януковича, вони повинні повстати проти цього проекту, або ж своє мовчазною згодою та байдужістю посприяти народженню закону, який знищить українську мову, - заявив О.Медвєдєв. - Нонконформіську лінію мали б, хоча би у цьому випадку, зайняти Ганна Герман, Лариса Скорик та деякі інші члени ради».
Відсутність у російської мови статусу державної компенсується відчутнішою її присутністю в усіх сферах громадського життя, порівняно з українською. У цілому по країні, як свідчить Мовний баланс, всюди, крім освіти, реклами та кінотеатрального прокату, домінує російська мова. В цілому рівень поширеності та використання української мови не відповідає ані етнічному розподілу населення на українців чи росіян (77,8% на 17,3%), ані кількості громадян, які вважають рідною відповідно українську чи російську мову (67,5% на 29,6%), ані реальній мовній побутовій практиці, коли приблизно рівна кількість людей уживає українську та російську мови.
«Відтак, мовна політика повинна забезпечити рівні можливості для україномовної та російськомовної спільнот в Україні, і при такій справедливій постановці питання законодавства насправді потребує змін для глибшого захисту української, - вважає О.Медвєдєв. - Але навіть якщо виходити з того, що Партії регіонів конче необхідно, особливо перед виборами, щось зробити для російської мови, законопроект міг би бути куди гуманнішим щодо української, ніж той, який внесли Олександр Єфремов, Петро Симоненко та Сергій Гриневецький».
«В проекті, всупереч деклараціям, які в ньому містяться, прописано технологію переходу від теперішньої українсько-російської асиметричної двомовності до повної російської одномовності. Законодавці ретельно вичистили із законодавства всі заходи з підтримки української мови на телебаченні, радіо, в кінопрокаті та рекламі: у прикінцевих положеннях проект передбачає внесення змін аж до 30 законів, якими регулюється вживання мов. Напевно, вони розуміють: без спеціальної державної підтримки у вигляді обов'язкових квот її присутності в тих чи інших сферах, українська за одне-два покоління втратить реальну комунікативну функцію й перетвориться на мертву мову. За прикладом, як це працює, далеко їхати не треба: варто проаналізувати приклад Білорусії. Принцип вільного вибору мов учасниками ринку є, звичайно, демократичним і зрозумілим, однак, з огляду на український історичний контекст, для України він неприйнятний. Для цього спочатку треба забезпечити, аби в ринок обидві мови та мовні групи входили в рівних конкурентних умовах», - наголосив експерт.
За його словами, проект виходить далеко за межі Європейської хартії регіональних та меншинних мов, «хоча рясніє посиланнями на неї». «Покликана захищати мови, яким загрожує зникнення, в Україні Хартія використовується для того, щоб закріпити панівне становище... найсильнішої з усіх уживаних у країні мов!», - зазначив експерт.
За його словами, наріжний камінь проекту - запровадження статусу російської як регіональної мови, яка - так уже виписано - матиме пріоритет над державною, функціонуючи не поряд із нею, а замість неї.
О.Медвєдєв припускає, «що в передвиборчому чаді народні депутати-формальні автори проекту могли не досить уважно прочитати те, під чим підмахнулися. Але ясно, що безпосередньо писали його досвідчені інженери людських душ із «Русского мира», які прекрасно знають закони функціонування мови як соціально-комунікативного явища, і розуміють, як перетворити українську на соціальний непотріб, непрестижну та непрактичну мову, архаїчно-етнографічний пережиток».