Закон про промислове забруднення несе загрозу для національної безпеки України, - РНБО
Фото: Олексій Соловйов (facebook.com)
Проект закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (№4167) є загрозою для економічної безпеки України. Його необхідно доопрацювати, залучивши до цього представника апарату Ради національної безпеки та оборони (РНБО).
Про це йдеться у листі заступника секретаря РНБО Олексія Соловйова на адресу голови комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка.
Як сказано у листі, проєкт закону про промислове забруднення у нинішній редакції не враховує українські реалії та містить ряд критично-негативних норм, які містять потенційні загрози для національної безпеки України.
Зокрема, проєктом встановлюється дуже короткий період для переходу підприємств до нових екологічних норм (4 роки), в той час, як у ЄС аналогічний перехід відбувся протягом декількох десятків років (у Польщі - 20 років, Словаччині - 17 років).
"До того ж перехід на європейські норми вимагає значних інвестицій у модернізацію, в той час, як в Україні державна фінансова підтримка не передбачена. Враховуючи різні технологічні рівні українських та європейських підприємств, встановлення європейських норм викидів у настільки обмежені терміни може призвести до зупинки частини підприємств, що негативно позначиться на економічному стані України", - підкреслюється у листі РНБО.
Також проект, хоч і передбачає можливість відстрочки переходу на термін до 7 років, проте тільки за умови погодження з Міндовкілля. Відповідний порядок надання відстрочки має бути розроблений Кабінетом міністрів.
"Наразі процес надання відстрочки не є прогнозованим для підприємств. А для зменшення ризиків, у нього необхідно внести уточнення: зокрема, забезпечити можливість застосування положень про відстрочку не тільки при внесенні змін до інтегрованого дозволу, але й при отриманні дозволу вперше. Також важливо, щоб термін відстрочки починав рахуватися від моменту введення в дію висновків НДТМ (збірка найкращих доступних технологій, яка наразі також розробляється, - ред.).
"Також необхідно видалити з тексту проєкту узагальнюючі поняття "значне забруднення" та "високий рівень захисту" - щоб усунути основи для надмірних дискреційних повноважень посадових осіб", - наголошується у листі.
Заступник секретаря РНБО підкреслює: введення останніх жорстких екологічних вимог, які діють у ЄС, та повна відповідність європейським НДТМ не вимагається Угодою про Асоціацію. Країни ЄС встановлювали різні виключення та відхилення від НДТМ, виходячи з економічної доцільності, з урахуванням стану промисловості. Тому Україна теж не повинна повністю копіювати європейські нормативи, встановлюючи їх безумовну обов’язковість для українських підприємств.
"Враховуючи вищезазначене, акцентуємо, що законопроект №4167 є загрозою для економічної безпеки України, несе значні негативні соціальні та економічні наслідки, і не може бути підтриманий Верховною Радою. У доопрацьованому проєкті має бути врахована специфіка української економіки, відображений прагматичний підхід щодо переходу, відсутня жорстка прив’язка до європейських норм та наданий прозоріший механізм для отримання відступу", - резюмують у РНБО.
Нагадаємо, раніше Європейська бізнес-асоціація закликала Верховну раду доопрацювати законопроект №4167, оскільки на його піде не менше $10 млрд.
Крім того, можливість дозвільного органу (Міндовкілля) самостійно зупиняти або анулювати інтегрований дозвіл без рішення суду створює сприятливі передумови для корупції.
Своєю чергою заступник голови комітету Верховної ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський заявив, що Україна не повинна брати на себе нереалістичні зобов’язання щодо термінів проведення екомодернізації. Натомість влада має надати підтримку промисловості, як це роблять країни ЄС, і разом із бізнесом знайти джерела фінансування екомодернізації.
