Навіщо росіяни стягують значне угруповання на південний напрямок і чим для них може закінчитися ця операція – в матеріалі РБК-Україна.
Росіяни в останні тижні стягують свої сили на південь, жертвуючи при цьому широким наступом на сході. Наразі у Херсонській та Запорізькій області вже зосереджено близько 30 батальйонних тактичних груп (БТГр), що становить близько 22 тисяч осіб. І це, швидше за все, не фінальна цифра.
Ключове питання в тому, як агресор буде діяти далі, накопичивши величезні ресурси на півдні – посилювати оборону або наступати? Опитані виданням аналітики та експерти схиляються до другого варіанту: окупанти можуть піти в атаку, намагаючись просунутися до Миколаєва або до Кривого Рогу. Однак успіх їх авантюри викликає величезні сумніви.
Чому агресор різко змістив свій фокус уваги з Донбасу, який ще донедавна був для Кремля в пріоритеті? На цей рахунок є єдине пояснення: противник побачив вразливість свого плацдарму на півдні. В першу чергу – на правому березі Дніпра в Херсонській області, де наші війська проводять обмежені, але успішні контратаки.
Зараз ВСУ намагаються просунутися на північному заході і заході у напрямку Миколаїв - Херсон. Українська армія в останні тижні систематично знищує ворожі склади з боєприпасами, командні пункти та логістичні лінії, які знаходяться на відстані 80 кілометрів.
Поки рано говорити про те, що наші війська переходять до повномасштабного контрнаступу в Херсонській області. Однак створених українською армією умов достатньо, щоб окупанти на півдні почали хвилюватися. Адже їхня оборона на півдні побудована за принципом доміно, каже військовий експерт, полковник Сергій Грабський. Втративши контроль над правим берегом Дніпра, вони ризикують втратити сухопутний коридор до Криму.
Наприклад, якщо ми просунемося до району Берислава біля берегів Дніпра в Херсонській області, ворожі війська будуть розсічені на два угруповання – умовне криворізьке і херсонське. І обидва вони опиняться в поганому становищі: перше буде фактично заблоковане, друге можна намагатися видавлювати з Херсона.
По-друге, з виходом до берегів Дніпра ми ставимо під вогневий контроль комунікації противника на лівому березі, в тому числі всі виходи з Криму, звідки він перекидає підкріплення. А це, в свою чергу, також ускладнює забезпечення окупаційних військ і в Запорізькій області.
Третій крок – тиск наших військ в районах Василівка – Оріхів – Гуляйполе, де зараз проходить лінія розмежування в Запорізькій області. Якщо українська армія проривається до Мелітополя або Бердянська, сухопутний коридор росіян до Криму просто розвалюється.
"Є таке поняття – плече підвозу. Якщо ми тиснемо на це плече підвозу і не даємо противнику можливість забезпечити війська, його опір буде об'єктивно послаблюватися. Там, на півдні ніде закріпитися – там відкриті місця, степ", – пояснив Грабський.
Він уточнив: окупанти можуть спробувати в такому випадку налагодити логістику через Ростов – Маріуполь. Однак це розтягує їхній шлях поставок, плюс по ньому також можуть діставати наші реактивні системи і артилерія, зазначив експерт. Таким чином, проглядається перспектива того, що на півдні противнику доведеться відходити на адміністративні межі Донецької області. А далі відкривається можливість розвинути наступ для деокупації південної частини цього регіону, в тому числі і Маріуполя.
До того ж сам по собі Херсон має для росіян стратегічно важливе значення – це єдиний обласний центр, який їм вдалося захопити з 2014 року. Втрата цього міста може зруйнувати пропагандистські наративи про те, що "спецоперація йде за планом", якими вони годують свою внутрішню аудиторію.
Однак ті війська, які росіяни стягують на південь – не схожі на зміцнення оборони і бажання "убезпечити" Херсон. Більшість БТГр, які зараз передислоковані в Херсонську і частково в Запорізьку області – це десантні підрозділи. А вони насамперед призначені для атаки, а не для оборони, пояснює екс-начальник прес-служби Генштабу, полковник ЗСУ Владислав Селезньов.
За його словами, частину цих військ перекинули зі сходу. У тому числі з району Ізюма і Лиману, звідки противник збирався розвинути наступ на Слов'янськ. Крім того, окремі підрозділи прибули з Далекого Сходу через тимчасово окупований Крим.
У той же час поки не варто розраховувати, що масоване перекидання військ противника повністю послабить його позиції на інших напрямках, говорить військовий експерт Олег Жданова. Їх залишається цілком достатньо, щоб обороняти вже захоплені рубежі. Тобто, якщо на окремих ділянках фронту перевага ворожих сил становила сім-вісім до одного, то зараз вже два-три до одного.
Але є важливий нюанс: на південний напрямок здебільшого переводять підрозділи, які вже вимотані в боях під Запоріжжям і Донецьком. Свіжі сили, завдяки високоточній далекобійній артилерії, частково вдається громити на марші. Відомо, як мінімум, про два успішних удари по ешелонах, які йшли з окупованого Криму.
"Коли на одній ділянці фронту зосереджуються БТГр фактично від усіх десантних дивізій збройних сил Російської Федерації – виглядає так, що мова йде не про оборону, а про наступ", – припустив Селезньов. І цієї версії дотримуються всі опитані РБК-Україна експерти.
Побачивши хиткість своїх позицій на правому березі Херсонської області, окупанти можуть піти в атаку, щоб, по-перше, збити наші плани щодо наступу. По-друге – відтіснити нас на більш далекі рубежі. По-третє – у разі свого успіху розширити окуповану територію на півдні.
В принципі не можна виключати і четвертий сценарій: агресор намагається налякати нас видимістю масштабного наступу, щоб зробити більш поступливими і посадити за стіл переговорів. "На кінець серпня Росії потрібно припинення вогню, хоча б тимчасове. Для того щоб провести "референдуми". Поки йдуть активні бойові дії референдум не можна легалізувати, навіть на території Російської Федерації", – пояснив Жданов.
Як би там не було, зараз ворожі підрозділи закінчують бойове злагодження і формують бойові порядки, сказав Селезньов. Куди вони можуть рухатися далі? Експерти розглядають кілька напрямків їх атак.
Перший – у бік Кривого Рогу. На даний момент росіяни дійсно стягують війська з прицілом на криворізький напрямок, підтвердила виданню начальник прес-центру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк. Вона не виключає, що такими діями ворог може як реально готуватися до контрнаступу, так і намагатися ввести в оману наших захисників, а також сіяти паніку серед цивільного населення.
"Ми не бачимо підстав для паніки, ми відстежуємо дії ворога. Наші сили оборони готові адекватно протидіяти. Ми підтримуємо звернення місцевої влади про те, що необхідна евакуація цивільного населення, щоб не завдавати їм шкоди під час ведення бойових дій. Кожен громадянин повинен розуміти, що якщо нам потрібно звільнити територію, то потрібно бити ворога, а якщо там знаходяться цивільні, яких вони використовують як "живий щит", то це ускладнює нам роботу", – додала Гуменюк.
Оперативне командування "Південь" вчора заявило, що противник почав створення ударного угруповання на криворізькому напрямку. За їхніми словами, агресор може готувати контрнаступ, щоб вийти на адміністративний кордон Херсонської області.
Опитані виданням експерти допускають, що у окупантів ширші "апетити". Наприклад, піти з охопленням через Кривий Ріг, щоб оточити Запоріжжя. У такому випадку назустріч угрупованню з криворізького напрямку будуть пробиватися ворожі війська з району Василівки – Оріхова – Гуляйполя.
"У росіян зараз фізично не буде можливості відновити переправу через Дніпро. А для подальшого просування на правобережжі Херсона в бік Миколаєва, Одеси і далі на Молдову, яка також входить в їхні стратегічні завдання, їм потрібен дуже широкий плацдарм. Такий широкий плацдарм може бути забезпечений тільки по запорізькому напрямку", – припустив Грабський.
Однак Запоріжжя – це велике місто, яке, до того ж, тепер добре укріплене. Взяти його штурмом буде досить складно, додав експерт.
У той же час з криворізького напрямку ворог може рушити у бік Миколаївської області, а не Запоріжжя, вважає Жданов. У такому разі його головною метою, ймовірно, буде Вознесенськ, щоб узяти Миколаїв в оперативне оточення (т.зв. "мішок") і далі просуватися у бік Придністров'я. За оцінкою Жданова, противник може розвинути наступ і на інших ділянках фронту – на донецькому і харківському напрямку.
"Судячи з того, як вони збирають війська, безумовно, південнобузький напрямок буде головним. Там вони зібрали найбільшу кількість військ, зосередили найбільш боєздатні частини. Всі російські повітряно-десантні війська, які є на території України, зібрані там. А це суто наступальні сили, десантник не може сидіти в окопах і оборонятися як піхота", – пояснив Жданов.
Третя версія – агресор піде в наступ у напрямку до Миколаєва безпосередньо з району Херсона. Далі противник може спробувати обійти його з півночі, щоб форсувати Південний Буг і рушити в бік Одеси, ромірковує Селезньов.
Чи можуть росіяни спробувати наступати одночасно на двох напрямках – у бік Миколаєва і у бік Кривого Рогу? Теоретично так. В такому випадку один напрямок буде основним, а інший – другорядним.
"Якщо росіяни планують одночасний наступ на Миколаїв і Кривий Ріг – то умовний ляпас буде гучним, але сила удару ніяка. Думаю, що росіяни виділять головним напрямком Кривий Ріг, адже саме туди вони перекидають основну кількість сил і засобів. А другорядним напрямком може бути Миколаїв – будуть спостерігати, як їм вдасться там просуватися", – припустив Селезньов.
Можливий і інший сценарій: херсонсько-миколаївський напрямок розглядатиметься окупантами як основний, каже Грабський. Але якщо наприклад в районі Кривого Рогу намітиться більше успіхів, противник може поставити блокувальні ар'єргарди на миколаївському напрямі і перекинути більшість військ на північ.
"Поки не дуже ясно, що вони хочуть. В один день вони обстрілюють напрямок Херсон-Миколаїв, а наступного дня б'ють по криворізькому напрямку. Однак, враховуючи їхні стратегічні цілі, вони напевно ставлять собі завдання йти в атаку", – зазначив Грабський.
Куди б не рушили російські війська, до перспектив їхнього плану є великі питання. Завдяки далекобійній артилерії та системам HIMARS наші захисники утримують на вогневому контролі основні переправи з лівого на правий берег. Це сильно ускладнює перекидання підкріплення і боєприпасів для окупантів.
ЗСУ точково "перфорували" два найважливіших мости – Антонівський автомобільний і Антонівський залізничний – по них зараз неможливо проводити транспортування. Ще один міст у селі Дар'ївка, який веде через Інгулець від Нової Каховки до Херсона, знищений.
Окупанти хочуть рятувати обстановку, прокладаючи поромні та понтонні переправи. Але вони також є легкою метою для наших військ. Досить вдарити тільки по одному з елементів споруди, щоб вивести його з ладу.
Жданов вважає, що як тільки противник закінчить перекидання військ на правобережжя, ЗСУ обріжуть їхню логістику і візьмуть під вогневий контроль спішно зведені нові переправи. Без регулярних поставок боєприпасів і палива це угруповання буде приречене.
"Навряд чи вони почнуть 5 серпня, як оголошували раніше, вже прозвучали дати 6-8 серпня. Тобто вони ще вагаються: наступати чи сідати в глуху оборону. Якщо вони таки підуть у наступ, то всього, що вони зібрали, вистачить десь на тиждень боїв. А якщо ще й порушити їм постачання, то може навіть і менше", – уточнив експерт.
Він упевнений, що 22 тисяч бійців, які ворог перекинув на південний фронт, буде недостатньо для масштабного наступу. Таку кількість живої сили, згідно з постулатами військової науки, навіть не можна назвати угрупуванням. Це посилений армійський корпус, який за звичайними нормативами може зробити одну операцію до 100 кілометрів. І це без втрат. А вони на цьому напрямку у агресора будуть, і точно чималі.
"Я думаю, що атака російських солдатів завершиться, так і не розпочавшись, тому що бойова робота українських артилеристів дасть свій результат. Навіть незважаючи на такі ресурси – 30 БТГр – плюс вони продовжують накопичувати там резерви – і Запоріжжя, і Миколаїв, і Кривий Ріг серйозно укріплені. Тому росіяни можуть намагатися що-небудь зробити, але не факт, що їм це вдасться", – уточнив Селезньов.
За результатами цієї битви, судячи з усього, вже вирішуватиметься доля всього українського півдня. Або ворог буде грунтовно розгромлений і за наявності достатніх резервів контрнаступ ЗСУ на цьому напрямку відбудеться навіть раніше, ніж передбачалося раніше. Або наші сили теж порядком вимотаються в боях і протистояння знову перейде у фазу позиційної боротьби.