Як забрати кошти у Росії та відновити Україну після війни

Росія має заплатити кожному українцю за спричинені війною руйнування та вбивства мирних громадян. Питання лише у часі, коли це станеться. Про міжнародний досвід арешту коштів злочинних режимів, що може стати в пригоді Україні – у колонці кандидата юридичних наук, керуючого партнера TOTUM Юрія Хапка для РБК-Україна.

Після початку широкомасштабної війни 24 лютого уряди по всьому світу заблокували рахунки, пов’язані з Росією та олігархами путінського режиму. Тільки, власне, золотовалютних активів РФ, які попали під блокування, понад 300 млрд доларів. Політики західних країн не сумніваються, що ці кошти має отримати Україна. Питання – яким чином.

В американському суспільстві точаться дискусії стосовно можливості примусової конфіскації арештованого майна Росії. У США деякі переконані, що чинне законодавство їхньої країни дозволяє лише заморожувати, а не продавати іноземну власність під час міжнародної кризи.

На додаток до юридичних перешкод експерти стверджують, що це може змусити країни неохоче зберігати свої резерви в доларах, побоюючись, що в майбутніх конфліктах США та їх союзники конфіскують кошти.

Які є прецеденти використання заморожених коштів?

У лютому 11 лютого 2022 року президент США видав указ про те, що усі активи Центрального банку Афганістану заблоковані та повинні негайно бути переведені на консолідований рахунок у Федеральному резервному банку Нью-Йорка для підтримки добробуту народу Афганістану.

Частина цих коштів також буде використана для компенсації жертвам тероризму, вчиненого представниками Афганістану, але за результатами судового розгляду.

Ще один приклад – Іран. У 2012 році президент США видав Executive Order 13599, яким заблокував всі активи уряду Ірану, включаючи активи Центрального банку та фінансових установ, що належать або контролюються Іраном. Єдина умова – якщо такі активи знаходяться в межах юрисдикції США або "у межах володіння чи контролю будь-якої особи Сполучених Штатів, включаючи будь-яку іноземну філію".

Таким чином, активи Ірану та іранських державних установ, включаючи Bank Markazi, підлягали виконавчим провадженням у різних справах у США або за кордоном, і були розподілені між кредиторами за рішенням суду. Стосовно цих подій станом на 2022 рік на розгляді Міжнародного Суду ООН перебуває справа за заявою Ірану.

Що у решті країн?

У сусідній зі Штатами Канаді є підготовлений законопроект, який надасть можливість вилучити заморожені активи та передати їх гуманітарним групам або іноземним урядам. Законопроект пройшов два читання в Сенаті і наразі розглядаються поправки до нього.

Метою цього закону є встановлення режиму, за допомогою якого певне майно, пов’язане з міжнародними порушеннями прав людини, яке арештовано, заморожене або конфісковано відповідно до канадського законодавства, може бути перепрофільовано.

Як це буде працювати?

Передбачено такий механізм. За заявою генпрокурора або іншої особи за письмовою згодою генпрокурора суддя може прийняти наказ, яким присудить a) передачу заморожених активів для суду; (b) продаж замороженого активу та виплату коштів від продажу до суду; (c) іншим необхідним за певних обставин чином розпорядитися замороженими активами.

Гроші, сплачені до суду згідно з цим законом, можуть бути розподілені за наказом будь-якій фізичній чи юридичній особі, включаючи іноземну державу, у будь-якій сумі або пропорції, які суд вважає за потрібне, якщо, на думку суду, кошти будуть використані з метою, яку суд вважає справедливою та належною за даних обставин.

Що думають з цього приводу у ЄС?

Ще наприкінці травня 2002 року Єврокомісія прийняла пропозицію для Директиви, яка дозволить конфіскувати активи російських олігархів, які намагаються порушити обмежувальні заходи. Наприклад, якщо вони вирішать переміщувати свої яхти за межі ЄС або змінювати право власності на їх майно.

І хоча запропонована Директива не передбачає автоматичну конфіскацію всіх активів осіб, які перебувають у списку обмежувальних заходів ЄС, вона дозволить конфіскацію активів, пов’язаних із порушенням санкцій. Наразі дана пропозиція на розгляді Ради ЄС.

Але деякі країни-члени скептично ставляться до спроб фінансування відбудови України за допомогою арештованих активів, враховуючи необхідність захисту належного процесу та захисту прав власності.

Німецькі чиновники зазначають, що пов’язана з санкціями експропріація потребуватиме зміни конституції країни, яка гарантує приватну власність. Загалом остаточна позиція європейських країн тільки формується.

У будь-якому випадку безпрецедентне порушення Росією норм міжнародного права та розв’язання повномасштабної війни в Україні стало викликом для міжнародного правопорядку. Жодні наявні механізми відшкодування шкоди не є однозначно ефективними. Єдине, що потрібно розпочати робити вже зараз, це системним чином зафіксувати завдані збитки. Адже це єдиний знаменник щодо всіх наявних механізмів та тих, які лише на стадії розробки.