Останніми днями в інформаційному просторі України дедалі частіше лунають заяви як деяких політиків, так й окремих експертів про можливість і навіть доцільність скасування дострокових президентських виборів. Свою позицію прихильники скасування чи відтермінування президентських виборів зазвичай аргументують необхідністю стабілізувати ситуацію в Україні, передусім на Донбасі. Інакше кажучи, вони пропонують спочатку відновити конституційний лад, а вже потім перейматися проблемою обрання нового гаранта Конституції.
Проте, мабуть, відчуваючи слабкість та вразливість своєї позиції, прихильники цієї точки зору воліють уникати прямої відповіді на питання: яким чином скасування чи відтермінування дострокових президентських виборів може допомогти стабілізувати ситуацію в державі та сприяти відновленню конституційного ладу? Замість прямої відповіді на це питання висловлюються банальні фрази про необхідність стабілізації ситуації у державі шляхом введення режиму надзвичайного стану, немов сам факт введення такого режиму автоматично вирішить всі наявні у проблеми.
Насправді ж, цілком очевидно, що введення режиму надзвичайного стану жодним чином не сприятиме врегулюванню безумовно складної соціально-політичної та криміногенної ситуації, яка склалася в окремих населених пунктах Луганської та Донецької областей. Зрештою, режим надзвичайного стану - це не магічна формула друїдів і не чарівний напій ведмежаток Гаммі, що миттєво змусить "зелених чоловічків" розчинитися у повітрі, звільнить захоплені "сепаратисто-федералістами" адміністративні будівлі, вмотивує правоохоронні органи активізувати боротьбу з протиправною діяльністю "проросійських активістів", зробить українську армію боєздатною та знищить колаборантів й зрадників. Власне як цього не зробили ані "останні попередження" та ультиматуми головнокомандуючого, ані антитерористична операція, яку вже кілька днів проводять українські силовики. На жаль, єдине що автоматично може зробити введення режиму надзвичайного стану - це унеможливити проведення виборів.
Отже, якщо ми хочемо скасувати проведення дострокових президентських виборів, тоді введення надзвичайного стану може буди вельми ефективним. Якщо ж ми хочемо вирішити проблеми з "зеленими чоловічками" та "проросійськими сепаратистами", тоді введення надзвичайного стану нічого не додасть до вже наявних у нашому розпорядженні ресурсів та інструментів.
Те саме стосується й воєнного стану, намагання ввести який явно простежується у вимогах Юлії Тимошенко до міжнародного співтовариства офіційно визнати факт війни Російської Федерації проти України. Між тим, знову ж таки варто усвідомлювати, що введення воєнного стану не зробить Збройні Сили України більш боєздатними і не підвищить їхній бойовий дух та морально-вольові якості. Єдиним позитивним наслідком може бути хіба що гіпотетичне визнання світовою спільнотою Російської Федерації стороною конфлікту, яке потенційно може дозволити обійти право Росії на вето під час прийняття рішення щодо України у Раді Безпеки ООН. Проте навіть у цьому випадку не варто особливо розраховувати на те, що якісь рішення ООН зможуть зупинити російську агресію проти України.
Отже, введення ані надзвичайного, ані воєнного стану не вирішить проблем, з якими зіткнулася нова українська влада, тому вводити воєнний чи надзвичайний стан, відмовляючись від проведення дострокових президентських виборів, немає жодного сенсу та практичної доцільності.
Як аргумент на користь відтермінування президентських виборів до моменту врегулювання ситуації на Донбасі також висловлюють тезу про об‘єктивну неспроможність центральної влади забезпечити у нинішніх умовах вільного волевиявлення громадян на всій території України. Проте таке твердження більш ніж сумнівне.
По-перше, не варто перебільшувати міру неконтрольованості ситуації на Донбасі. Насправді, у більшості населених пунктах Луганської та Донецької областей зберігається доволі спокійна атмосфера, попри спроби окремих груп дестабілізувати її. За таких умов цілком можливо організувати нормальну роботу виборчих комісій та провести прозорі, демократичні вибори. Особливо якщо взяти до уваги той факт, що представникам центральної влади вдавалося організовувати та проводити порівняно вільні й демократичні вибори навіть в Іраку та Афганістані, де соціально-політична ситуація була набагато складнішою, ніж тепер в Україні. Головне - це наявність у центральної влади бажання провести вибори.
Зрештою, не варто забувати, що відповідно до чинного Закону України "Про вибори Президента України": "Визнання виборів нeдiйcними aбo нeмoжливicть вcтaнoвлeння peзyльтaтiв нa oкpeмиx вибopчиx дiльницяx нe cтaвить peзyльтaт вибopiв пiд cyмнiв в цiлoмy. У разі, якщо голосування в межах окремих територіальних виборчих округів не відбулися, результати голосування в день виборів Президента України встановлюються за підсумками голосування в інших територіальних округах".
Таким чином, будь-які заяви про неможливість проведення дострокових президентських виборів через складну соціально-політичну ситуацію в окремих населених пунктах Луганської та Донецької областей, насправді, є нічим іншим, як примітивними політичними спекуляціями, вигідними винятково окремим невпевненим у власній перемозі учасникам (учасницям) президентських перегонів.
Більше того, треба чітко усвідомлювати, що скасування чи відтермінування дострокових президентських виборів з подальшими достроковими парламентськими виборами становить серйозну загрозу українській державності, оскільки не лише свідчитиме про слабкість нової української влади, але й загальмує подолання браку легітимності та легальності цієї влади, який утворився внаслідок революційного повалення злочинного режиму Януковича.
До речі, треба розуміти, що цей брак легальності та легітимності заважає новій владі, яка визнається провідними світовими гравцями переважно як тимчасова та перехідна, вирішувати не лише внутрішньополітичні проблеми, але й отримувати таку необхідну зараз фінансову підтримку з боку МВФ, ЄС, США.
З огляду на висловлене вище, всім суб‘єктам політичного та виборчого процесу, а також представникам громадськості необхідно докласти всіх зусиль для того, щоб дострокові президентські вибори відбулися у визначений час - 25 травня 2014 року і, відповідаючи необхідним демократичним стандартам, були вільними й прозорими. Це мусить стати важливим кроком на шляху виходу з нинішньої соціально-політичної та економічної кризи.