Велику приватизацію, список якої включені стратегічно важливі для України підприємства, виправдовують п'ятьма міфами, які щодня продавлюються у свідомість людей. Про це РБК-Україна заявив головний інженер ВСП "Судноверф " Україна" Мусатов Олексій.
За його словами, ключовим міфом влади є теза про те, що держава не може бути ефективним власником.
"Ця заява звучить, як аксіома, Проте, в рейтингу за вантажообігом у 2015-му році з 76 портових операторів - 6 державних стивідорних компаній увійшли в ТОП-10. Картина була б приголомшливою, якщо б цей рейтинг був складений не в тоннах вантажів, а в засобах, що надійшли в бюджет країни. Ще один міф - про те, що державні стивідорні компанії втратили стратегічне значення для економіки країни. Однак, у ряді міст держпорти є містоутворюючими підприємствами, що впливають на зайнятість населення, інфраструктуру і вирішення соціальних проблем", - пояснив експерт.
Він також розвінчав третій міф уряду про те, що державні порти не здатні розвиватися, так як не можуть залучити необхідні інвестиції. За словами Мусатова, в 2015 році держсектор портової галузі отримав прибуток близько 8 млрд. грн. При цьому держінвестиції в портову інфраструктуру становили менше 5% від зароблених грошей, оскільки рішенням уряду Яценюка, 75% прибутку в портів держава забирає у держбюджет.
"Як ви вважаєте, приватні компанії будуть розвиватися, працюючи на таких умовах? Ні, вони згорнуть свій бізнес і людей викинуть на вулицю. Звідси випливає ще один міф про те, що приватний оператор нібито створить додаткові робочі місця. Мінінфраструктури навіть називає кількість - 5 000. Можна привести приклад порту Поті. Однією з умов Грузії перед концесіонером було створення 20 000 робочих місць. В результаті було скорочено 7 000 портовиків. З 2012 року в порту періодично проходять страйки та голодування. У травні 2015-го страйк став загальним, всі причали порту припинили роботу. Портовики вимагали не путівок на Канари, а підвищення зарплат на 15%. Керівництво компанії погодилося лише на 5,3%. Приватний оператор буде економити і не несе соціальної відповідальності", - упевнений Мусатов.
Експерт запевнив, що п'ятий міф про те, що приватний власник створить умови для підвищення соціально-економічного рівня регіону також не витримує жодної критики. Він навів ще один приклад - у 2000 році уряд Джібуті передало порт найбільшому оператору портів "DP World" в концесію на 20 років. Компанія сьогодні успішно розвивається, проте, кожен другий житель регіону проживає за межею бідності.
"Приватного оператора турбує тільки власна прибуток, йому немає справи до зарплат вчителів і лікарів", - зазначив Мусатов.
Експерт висловив упевненість в тому, що в масовій приватизації та концесії портів немає ніякої логіки, а лише чийсь мотив. Експерти галузі не можуть зрозуміти причину, по якій Мінінфраструктури в першу чергу планує віддати у приватні руки самі великі і прибуткові порти - зокрема, порт "Південний", у модернізацію якого держава інвестувала понад 5 млрд. грн. На думку експертів, чиновники, судячи з усього, лобіюють інтереси олігархів, яким вигідна розпродаж високоліквідних держактивів в період економічної кризи.