Голова Миколаївської ОДА Віталій Кім в бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповів про ситуацію в області через атаки російських окупантів, евакуацію цивільних жителів та посівну в регіоні.
З перших тижнів війни, коли українців мучив страх, відеоролики голови Миколаївської ОДА Віталія Кіма діяли наче заспокійливе. Кожне його звернення давало нову порцію надії на те, що наша країна зможе вистояти і здобути перемогу в битві з окупантом.
Усі ці оптимістичні тези Віталій Кім повідомляє не звідкись із тилу. Миколаївська область знаходиться на узбережжі Чорного моря і вже тижнями відбивається від атак окупантів.
Попри те, що плани російських військ прокласти собі сухопутний коридор до Придністров'я поки що провалені, агресор не залишає спроб прорватися через Миколаївщину, щоби потім підійти до Одеси. Про те, що зараз відбувається у області Віталій Кім розповів у бліц-інтерв'ю РБК-Україна.
– Яка зараз ситуація в області і зокрема в Миколаєві?
– Ситуація загалом стабільна. Бої йдуть на кордоні з Херсонською областю. В самому місті доба (розмова відбулася 8 квітня, - ред.) пройшла спокійно, є поранені, загиблих немає.
– Наш Генштаб, Офіс президента, Міноборони, іноземні оборонні та силові відомства вважають, що в агресора змінилися цілі та стратегії в цій війні. І що вони будуть концентрувати зусилля на Донбасі та, можливо, на півдні. Чи ви бачите намір ворога наступати на Миколаїв? Чи, можливо, ці обстріли міста лише для залякування?
– Одне іншого не виключає. Якщо ці обстріли для залякування, вони одночасно можуть прикривати і якісь військові дії з переміщення. Щодо намірів захопити Миколаїв – ні, не бачу.
– Яка зараз ситуація у Снігурівці – чи є там окупанти?
– Так, там є окупанти. Ситуація неконтрольована нами. Гуманітарної кризи там немає. Вчора на 7 ранку вони закрили проїзд через Снігурівку для цивільних осіб. Була можливість поставляти туди вантажі і також до Херсону. На сьогодні вони ці вантажі розвертають.
– Чи бачите ви зараз загрозу прориву окупантів через Вознесенськ на Одесу?
– Ні.
– Чи зверталися до вас з якимись погрозами чи ультиматумами російські війська, і чи відомо вам про випадки, коли вони пропонували головам громад області здаватися чи співпрацювати?
– Дуже давно, місяць тому, ще на початку намагалися виходити. Я з окупантами перемовин не веду.
– Ви якось скаржилися, що місцеві мешканці забирають російську техніку, зброю. Ви їх просили по-доброму віддати все ЗСУ. Вони віддають? Можливо, їм пропонують якусь винагороду?
– Є закон, який ще не набув чинності, він передбачатиме викуп техніки. Це незрозуміло коли і як буде діяти. Але наші мешканці на загал усі патріоти – вони самі здають дуже багато одиниць техніки. Відбили мисливці чи просто передали до Збройних сил дуже багато.
– Чи є в області мародерство, як ви з ним боретесь та як караєте крадіїв?
– В області мародерів немає. Ми з ними боремося з першого дня і дали зрозуміти, що нічого з цього не вийде. Були намагання мародерства – ми це присікли. Усі військові, що щось взяли і дійшли згоди – вони оформили документи на компенсування. Тобто з цього приводу в нас здебільшого порядок.
– Чи забезпечена область продуктами харчування та медикаментами, ви зробили запаси?
– У нас зараз область забезпечена приблизно на два місяці наперед.
– Чи є зараз якісь населені пункти, де відсутнє водо- та електропостачання через бойові дії?
– Є орієнтовно 80 населених пунктів без електропостачання. Без водопостачання – трохи менше, тому що там є свердловини і є вода.
– Чи продовжуєте проводити евакуацію цивільних осіб з області?
– Ми створили умови для того, щоби ми могли і приймати тих, хто евакуюється з Херсона. І або з Миколаєва відправляти далі, або розміщувати тут. У нас усі умови для цього створені. Також є автобуси, які курсують до Одеси і до кордону з Молдовою, але вони напівпусті. Тому ми зменшили їхню кількість – їх було шість, великих, і вони напівпусті їздять.
– Що ви робите з тими росіянами, які у вас здаються в полон?
– Не скажу.
– Як у вас ситуація з посівною, на яку культуру робите акцент і скільки площ за приблизними оцінками вдасться обробити?
– З посівною у нас все добре. Люди вийшли працювати. Проблеми, звісно, є, адже військовий стан, іде розмінування, є проблеми з пальним. Але ми далі працюємо, у нас дуже багато озимих і нам треба їх збирати, а не сіяти. По-друге, в нас є проблема – це закриті порти і невідомо, коли вони відкриються. А в нас повні ангари зерна, олії тощо. Нам потрібно вивозити їх на мирну територію і продавати.
Є деякі проблеми з окупованими територіями – не всі хочуть сіятися навколо них і домовлятися з ворогом. Хоча є на це згода: треба сіятися – ми вас звільнимо. Але не всі сіються на окупованих територіях – маю на увазі Херсонську область.
– Як на Вашу думку, можна цю війну закінчити? Це шляхом досягнення компромісів з агресором під час переговорів чи військовим шляхом на полі бою?
– Одне від одного не можна відокремити. Всі війни закінчуються підписанням або капітуляції, або мирної угоди. Але на переговорний процес, на мирну угоду виходять лише тоді, коли воювати або безглуздо, або невигідно. З нашої сторони – в нас гинуть люди і ми зацікавлені в тому, щоби припинити вогонь хоч сьогодні. Тому що в нас гинуть люди, наші цивільні!
З їхньої сторони – вони хочуть щось там довести і таке інше. Але як настане момент, коли їм буде невигідно продовжувати війну – от тоді буде більш реальним підписання мирної угоди.