Міжнародні платіжні системи підвищують для банків розміри гарантійних депозитів, які ті повинні тримати на їх рахунках як гарантію проведення внутрішньоукраїнських трансакцій, пише "Комерсант Україна".
За даними джерела видання, максимальне збільшення депозитів, розмір яких коливається від кількох до десятків мільйонів доларів залежно від розміру установи, може досягати і 80%, хоча у багатьох банків темпи підвищення депозиту менше.
Загальний обсяг депозитів двох систем невідомий, банкіри оцінюють його мінімум в 100 млн дол.
"Рішення платіжних систем пов'язане з погіршенням рейтингу України", - відзначив джерело.
За даними Національного банку України (НБУ), учасниками Visa є 108 банків, MasterCard - 84. Банкіри пояснюють вимоги платіжних систем зростанням обсягу операцій з картками.
"На початку червня від однієї з міжнародних платіжних систем ПУМБ отримано повідомлення про те, що планується збільшення гарантійного забезпечення за операціями банку на 26%. Розрахунок грунтувався на обсягах операцій з використанням платіжних карток ПУМБ і його банків-партнерів за лютий-квітень 2012 р. За інформацією ПУМБ, приріст гарантійного забезпечення відповідає показникам зростання обсягу операцій з порівнянні з попереднім розрахунковим періодом (вересень-листопад 2011 р.)", - каже начальник процесингового центру ПУМБ Юлія Шатрова.
За даними Нацбанку, за 2011 р. обсяг операцій за всіма платіжними картками, а їх було 34,85 млн шт., виріс на 28% (до 576 млрд грн), кількість трансакцій збільшилася на 26,5% (до 875 млн).
Підвищення депозитів є необхідним, хоч не всі установи його підтримують. "Може відбутися концентрація ринку, витіснення більш дрібних банків-емітентів. Проте ситуація в Європі підняла питання про те, як криза може поставити під загрозу виконання зобов'язань банків проблемних країн щодо забезпечення взаємних розрахунків, погашення взаємної заборгованості кореспондуючих банків з поточних операцій, - говорить аналітик Укрсоцбанку Тантелі Ратувухері. - Що стосується України, то під час кризи 1990-х клієнти українських банків зіткнулися з ситуацією, коли платіжні карти, емітовані тим або іншим українським банком, не приймалися за кордоном до оплати з-за підвищеного ризику українського ринку або українського банку".
Бентежить банкірів те, що вони заморожують кошти, які можна було б використовувати для отримання прибутку. "Перебуваючи на гарантійному депозиті, ці кошти практично не приносять доходів банку. Втім, ці правила диктуються платіжними системами, і значного впливу на них з боку українських банків немає", - пояснює начальник управління платіжних карток банку "Національний кредит" Сергій Чернов. Недоотриманий прибуток банки змушені компенсувати за рахунок роздрібних клієнтів. "Банки не зможуть покрити ці збитки. Підвищення розмірів депозитів буде перекладено на кінцевих споживачів", - вважає голова правління Індустріалбанку Леонід Гребінський. Банкіри не прогнозують значних підвищень тарифів за дебетними картками.
"Може бути збільшений розмір незнижуваного залишку на картрахунку, знижені процентні ставки по залишках, можуть бути переглянуті комісії на зняття готівки в банкоматах. Але, враховуючи конкуренцію, значних змін на ринку не передбачається", - відзначає Чернов.
Ще однією причиною занепокоєння банкірів є необхідність зберігати гарантійні депозити в іноземній валюті.
"Переклад гарантійних депозитів у національну валюту вирішує не стільки питання валютних ризиків, скільки проблему ліквідності системи. До того ж такий переклад може грати на користь розширення обсягу платежів в національних валютах, що не входять у групу глобальних резервних валют, розширення внутрішніх і локальних ринків", - говорить Ратувухері. Однак поки переконати платіжні системи перейти на гривневі депозити не вдається.
"Питання валютного курсу залишиться, навряд чи платіжні системи захочуть нести ці ризики і, природно, будуть вимагати збільшення суми депозиту в разі зміни курсу", - вважає директор департаменту розвитку карткового бізнесу VAB Банку Юлія Морозова. Вигода, за її словами, може бути отримана від розміщення коштів на депозити в українських банках або проведення за їх рахунок активних операцій.