Повернути все: як забрати свої гроші з збанкрутілого банку

як забрати свої гроші з збанкрутілого банку
Величезна кількість вкладників банків-банкрутів не можуть повернути свої гроші

За даними Національного банку, в Україні у стані ліквідації перебувають понад 100 комерційних банків. І хоча керівництво Фонду гарантування вкладів фізичних осіб регулярно рапортує про чергової порції депозитів виплачених клієнтам збанкрутілих фінустанов, ще ціла армія вкладників, які довірили банкам значно більше, ніж 200 тис. гривень, нудиться в безнадійному очікуванні своїх заощаджень.

Про те, як можна повернути свої гроші з нестабільного банку – в матеріалі РБК-Україна.

Уявні гарантії

Банківське законодавство в Україні працює тільки в одну сторону - на користь тих вкладників, які розмістили на депозитах суму в межах гарантованої. Тобто, до 200 тис. грн. У той же час, ті, хто наважився відкрити вклади більш ніж на 200 тис грн у разі банкрутства банку ризикують більше ніколи не побачити свої заощадження. Адже повернення грошей можливе за умови, що у банку залишилися хоч якісь активи, які можна продати. Але практика показує, що за всю історію незалежності України жоден збанкрутілий банк не зміг повністю розрахуватися з боргами.

Правда, у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) запевняють, що держава покриває близько 98% вкладів у банках. Але навіть залишилися "негарантируемые" 2% - це досить великі суми. Наприклад, за даними Нацбанку, на 1 січня 2017 року в стабільно працюючих банках було сконцентровано 320 млрд гривень строкових коштів фізосіб. Це означає, що навіть за найбільш грубих підрахунками, 6,4 млрд гривень із цього обсягу випадає за межі держгарантій.

Скільки депозитів, які не покриваються грошима ФГВФО, "зависло" у вже збанкрутілих банках, ні у Фонді, ні в НБУ не повідомляють.

Поки не грянув грім

Оптимальний варіант - забрати внесок з банку поки в нього не увійшла тимчасова адміністрація. Навіть, якщо банк відчуває проблеми і вводить обмеження на видачу готівки, у клієнтів, як правило, залишається можливість знімати 2,5-5 тис. гривень на добу. Негусто, але протягом 2-х тижнів можна вивести суму близько 50-70 тис. гривень.

Також важливо врахувати, що навіть якщо банк відмовляється видавати депозит вкладникові на руки, посилаючись на дефіцит готівкових коштів, альтернативою може стати переказ вкладу на картковий рахунок, який згодом можна перетворити у готівку через банкомат або розраховуватися карткою за покупки і послуги.

Звісно, це - не панацея, і клієнт буде змушений сплачувати комісію за зняття. Але все-таки це реальний шанс отримати свої гроші, що набагато краще, ніж втратити їх назавжди.

Саме тому, до речі, оформляючи депозит на велику суму доцільно вибирати такий продукт, який передбачає опцію дострокового розірвання. В такому випадку вкладник має простір для маневру, і, відчувши, що з банком коїться щось недобре (вводяться різноманітні обмеження і ліміти, починаються перебої з платежами, в інформпросторі "повзуть" погані новини), може в будь-який момент розірвати договір.

Збираємо по частинах

Ще один спосіб повернення коштів, що отримав в останні роки широке поширення, це так званий "дроблення" вкладу. "Вкладник частково знімає кошти з депозиту, але не конвертує їх в "кеш", а переводить на рахунок іншого вкладника, спеціально відкритий фізособою, пов'язаним з першим вкладником", - пояснив РБК-Україна старший юрист ЮФ "Місечко та Партнери" Антон Діденко.

тобто, скажімо, у клієнта А. було 250 тис. гривень на депозиті. Він достроково зняв 60 тис. гривень і перевів їх на рахунок клієнта Б., який є його родичем. У підсумку, після цих маніпуляцій вже обидва депозиту потрапляють під гарантії держави.

Але, по-перше, подібні операції можливі тільки до введення в банку тимчасової адміністрації. По-друге, у Фонді гарантування вже давно знають про цю схему, і, посилаючись на статтю 38 закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", визнають такі договори нікчемними. Тобто, у виплаті відшкодування у разі ліквідації банку за такими депозитами просто відмовляють.

"Можна звернутися з вимогою визнати дії неправомірними ФГВФО. Але судовий процес триватиме близько року або двох", - говорить юрист адвокатського об'єднання "СК ГРУП" Володимир Мартиненко. І, до того ж, не факт, що суд буде на боці вкладника.

Чекати і не дочекатися

Якщо ж введена тимчасова адміністрація, і банк відправлений на ліквідацію, вилучення грошей стає практично нездійсненним завданням. Простіше за все тим вкладникам, чиї депозити вписуються в згадані 200 тис. гривень. "Жодних заяв на ім'я Фонду або тимчасової адміністрації писати не потрібно. Слід просто відстежувати інформацію на сайті Фонду, який виплачує кошти через банки-агенти", - радить директор департаменту маркетингу та сегментів Укрсоцбанку Дмитро Коваленко.

Після цього потрібно заповнити заяву, надати документи для ідентифікації особи (паспорт, ідентифікаційний код), депозитний договір і отримати гроші.

Всім іншим клієнтам доведеться ставати в чергу кредиторів. Щоб це зробити, потрібно відстежувати публікацію оголошення про відкликання у банку ліцензії в газетах "Голос України" та "Урядовий Кур'єр". "Після цього протягом 30 днів необхідно подати заяву ліквідатора з метою включення в реєстр кредиторів", - уточнює Дмитро Коваленко. Ті, хто не встиг у вказаний 30-денний термін, не зможе повернути свої гроші, оскільки всі вимоги будуть автоматично вважатися погашеними.

Ліквідатор банку-банкрута формує ліквідаційну масу, і оцінює, якою обсяг зобов'язань, виставлених вкладниками та іншими кредиторами, вона покриває. Як правило, в цю "ликвидмассу" потрапляють нерухомість, автомобілі, комп'ютерна техніка та інші активи, які знаходяться на балансі банку. За рахунок їх продажу ліквідатор отримує ті гроші, які він повинен направити на погашення боргів.

Але, є два важливих моменти. Перший - це черговість виплат. Спочатку ліквідатор повинен компенсувати витрати на свою ж роботу, а також заборгованість перед бюджетом. Потім кошти спрямовуються на виплату зарплат працівникам банку. І тільки після цього вкладники-фізособи можуть розраховувати на повернення своїх коштів. Бізнес, до речі, отримує вкладені вклади набагато пізніше.

Другий момент - вартість майна банку. Практика показує, що ціна банківських активів значно нижче середньоринкової. Так само як і попит, який є в основному на нерухомість і транспортні засоби. Такий "багаж" як комп'ютери або меблі з часом і зовсім перетворюються на непотрібний мотлох, який якщо і продається, то за низькою ціною. Тому ліквідація банків і затягується на роки і навіть десятиліття. Наприклад, як це сталося з відомим банком "Україна", ліквідація якого тривала майже 10 років. Аналогічна історія і з "Градобанком". Рішення про його ліквідацію НБУ прийняв ще в липні 2000 року. Але цей процес досі не завершено.

Виняток становлять хіба що банки, які вирішили покинути ринок за власним бажанням. У цьому випадку вони розраховуються з вкладниками самі і добровільно. Але по такому шляху йдуть одиниці. Наприклад, протягом 2016 року самостійно ліквідовувалися лише три банки – "Інвестиційно-трастовий банк", "Фінанс Банк" і "Фінексбанк".

Хто відповість?

Можна спробувати повернути свій депозит, адресувавши претензії безпосередньо до власників збанкрутілого банку. Ще в березні 2015 року Верховна Рада ухвалила закон, яким запроваджено кримінальну відповідальність для керівників і пов'язаних з банком осіб за доведення фінустанов до неплатоспроможного стану, та зобов'язання компенсувати завдану від банкрутства збиток.

Крім того, з даного питання вже є реальна судова практика. Так, Апеляційний суд Києва 5 липня 2016 року по справі №761/3002/15-ц задовольнив позов, пред'явлений до засновників VAB Банку, про стягнення збитків за позовом одного з вкладників у сумі 1,13 млн гривень.

Правда, подання такого позову можлива за умови, що відповідач володіє більш ніж 10% акцій банку (істотну участь). "Крім того, позивачем має бути доведений факт визнання банку неплатоспроможним саме з вини неналежного виконання своїх зобов'язань власником", - пояснює Антон Діденко. Стягнення ускладнюється ще й тим, що часто власники збанкрутілих банків пускаються в перегони, і навіть при наявності судового рішення отримати з них гроші практично неможливо.

Це визнає і глава НБУ Валерія Гонтарєва. За її словами, Нацбанк "змушений полювати" за менеджерами і акціонерами банків з допомогою силових структур. У підсумку, регулятор подав у правоохоронні органи понад 3300 заяв про скоєння злочинів власниками збанкрутілих банків на суму близько 300 млрд гривень.

Зрозуміло, про перспективи експропріації розкрадених коштів у Нацбанку нічого сказати не можуть. Хоча і так ясно, що шанси вкрай невеликі.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся