Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) і ОБСЄ Бюро демократичних інститутів і прав критично оцінили проекти законів України про повторні вибори народних депутатів та про внесення змін до деяких законів з метою вдосконалення виборчого законодавства, пише видання "Дзеркало тижня Україна".
У офіційному висновку ВК та ОБСЄ/БДІП європейські експерти, відзначивши низку позитивних змін, внесених до виборчого законодавства України вказали на ряд істотних недоліків у запропонованих їх увазі законопроектах.
Найбільш серйозними недоліками ВК та ОБСЄ/БДІП вважають:
- Обмеження права на висунення кандидатом у народні депутати особи, засудженої за вчинення умисного злочину, незалежно від його тяжкості;
- Вимога про обов'язкове п'ятирічному проживання кандидата на території України;
- Невиправдані преференції, які надаються парламентським партіям при формуванні виборчих комісій;
- Відсутність механізму незалежного моніторингу фінансування виборчих кампаній;
- Певні обмеження права на свободу висловлювання;
- Збереження максимальної кількості виборців на дільниці на рівні 2,5 тис. осіб (що, з точки зору ЄВРОСПЕЦ, є занадто великою цифрою).
ВК та ОБСЄ/БДІП відзначають, що ряд критикованих обмежень (зокрема, вимога про обов'язкове п'ятирічному проживанні на території України) виникають з вимог Основного закону. Але звертають увагу: "Україна знаходиться в процесі перегляду Конституції, що робить можливим внесення відповідних змін".
ВК та ОБСЄ/БДІП рекомендують зменшення прохідного бар'єру для політичних партій з 5% до 3%, а в якості паліативу пропонують законодавчо передбачити можливість формування виборчих блоків.
Європейські експерти у галузі виборчого права вважають за необхідне надати українській ЦВК "дієві регуляторні функції в процесі реєстрації кандидатів і право скасовувати необгрунтовані рішень окружних виборчих комісій щодо реєстрації кандидатів". Автори висновку вважають, доцільним, щоб всі дані (як попередні, так і остаточні), отримані від усіх дільничних та оточених виборчих комісій, публікувалися на сайті ЦВК з метою своєчасного інформування виборців та підвищення прозорості виборчого процесу.
Автори документа висловили здивування тим, що в законодавстві не до кінця відрегульовано питання про добровільні внески у виборчі фонди. "... Нічого не сказано про натуральних внесках, однак передбачається, що вони не дозволені ... Рекомендується розглянути питання від дозволі надання натуральних послуг з урахуванням вимог до звітності". Окрему увагу спеців з Комісії та Бюро викликав різний порядок використання залишків коштів виборчого фонду для партій і кандидатів-мажоритарників. Згідно з чинним законодавством, невикористані кошти останніх перераховуються до бюджету. Автори документа вважають, що "невикористані виборчі фонди кандидатів в одномандатних округах можуть бути повернуті жертводавцям на пропорційній основі, віддані на благодійні цілі, залишатися на виборчій рахунком протягом обмеженого часу для використання в майбутній виборчій кампанії кандидата, або використані з іншої законної суспільним призначенням".
Європейські правознавці, посилаючись на рекомендації Комітету міністрів Ради Європи, вважають, що порушення фінансової дисципліни політичними партіями в ході виборчої кампанії має тягти за собою часткове або повне позбавлення права на державне фінансування.
Автори висновків вважають можливим переглянути положення виборчого закону, згідно з яким заборонено використання у виборчій кампанії зарубіжних ЗМІ, що здійснюють свою діяльність на території України. У Венеціанській комісії та ОБСЄ вважають, що подібне обмеження порушує право громадян на отримання інформації.
Серйозну критику експертів викликали положення, що визначають планку зловживань, перевищення якої не дозволяє встановити волю виборців. "Такі довільні стандарти зловживання важко виправдати. Вони встановлює допустимий рівень шахрайства, несумісний з проведенням належних виборів (...) Результати виборів повинні бути визнані недійсними, якщо рівень шахрайства або неправомірних дій був таким, при якому волевиявлення виборців не може бути визначено".
Дві шановні європейські структури в черговий раз нагадали: реформа української виборчої системи потребує комплексного підходу і гармонізації нормативно-правових бази, а не внесення точкових змін в окремі закони. Кінцевим результатом гармонізації та систематизації, з точки зору експертів ВК та ОБСЄ/БДІП, має стати формування єдиного виборчого кодексу.