Боргова криза в зоні євро може серйозно похитнути підвалини ЄС. Колишній глава МЗС Великобританії Девід Оуен запропонував європейським країнам, що не входять у валютний союз, створити свою власну "Не-Єврогрупу" (НЄГ), яка б стала ключовим органом ЄС.
У статті "Настав час для радикального проекту для нової Європи", опублікованій в The Financial Times, Оуен розписує плюси такого союзу. По-перше, потенційну НЄГ сформували б десять країн - членів ЄС з відносно стабільною економікою, в порівнянні з країнами з єдиною валютою. Так, в Англії, Швеції та Данії довгострокові процентні ставки нижчі, ніж у більшості країн зони євро; у Швеції прибутковість по десятирічним держоблігаціям менша, ніж за німецькими бондами. Більше того, короткострокові процентні ставки Національного банку Чехії нижчі, ніж у ЄЦБ, а по зростанню економіки в регіоні лідирує Польща.
По-друге, було б зроблено крок до зміцнення співробітництва центробанків та урядів країн млості. Крім того, проект дозволив би забезпечити механізм виходу із зони євро шляхом простого переходу тій же Греції в інший союз без "втрати обличчя". "Створення НЄГ дозволить встановити права та обов'язки для не членів зони євро, а також викорінити давно пануючу позицію в Європі, що громадяни країн, які не входять в зону євро, всього лише другосортні громадяни ЄС", - упевнений Оуен. Поки ж зневажливе ставлення до не членів валютного клубу обертається тим, що голова Євроради Херман Ван Ромпей вважає необхідним проводити двічі на рік саміти у справах зони євро, а решта країн фактично залишається за бортом європолітики.
Експерти, однак, сумніваються в появі альтернативи зоні євро. "Коаліція, яка в перспективі б отримала право вето в ЄС, могла б бути ефективною тільки за наявності достатньої політичної ваги і спільних цілей. Поки ці дві умови недосяжні. Жодна з цих економік не може нічого протиставити Франції або Німеччині. Крім того, позиції по валютній інтеграції у можливих членів НЄГ все-таки відрізняються", - сказав професор Лондонської школи економіки (LSE) Альбрехт Рітшль.
Єдині, кого могло б спокусити членство в клубі евроаутсайдеров, - невеликі країни Центральної та Східної Європи, зазначає професор LSE Вальтрод Шелькле. Останніх Британія завжди підтримувала, наполягаючи на їх якнайшвидшому прийнятті в ЄС, розглядаючи регіон в першу чергу як бізнес-майданчик, а не політично, соціально і фіскально інтегровану арену.
Створення НЄГ не несе ніякої практичної користі для ЄС і може бути вигідно тільки одному учаснику - Великобританії, яка разом з лідерством у коаліції отримає значні важелі впливу. "Британії завжди хотілося розширити сферу свого впливу, а фінансова криза тільки підсилила "націоналістські" ідеї", - вважає економіст BNP Paribas Домінік Барбе.
Великобританія останнім часом не приховує свого роздратування щодо Франції і Німеччини, які, на її думку, демонструють нездатність врегулювати боргові проблеми і відновити довіру, яка похитнулася до євровалюти. Невдоволення Лондона викликає і бажання Єврокомісії ввести податок на фінансові транзакції, який активно лобіюється владою Франції та Німеччини. Лондон - найбільший фінансовий центр в ЄС - розуміє, що податок може спровокувати відтік коштів з Сіті. "Я не дозволю їм спробувати перенести від нас індустрію фінансових послуг у Франкфурт-на-Майні. Забудьте про це", - заявляв в інтерв'ю The Financial Times британський прем'єр-міністр Девід Кемерон.
"Союз НЄГ під егідою Британії приречений на невдачу. Але тріщин на фасаді ЄС стає все більше, що свідчить про зростаюче невдоволення чинним Європейським проектом", - вважає Рітшль.