У довгостроковій перспективі збільшення держвидатків веде до зниження конкурентоспроможності товарів країни на зовнішніх ринках, - МВФ
Наслідки вливань державних коштів в економіку для курсу національної валюти залежать від форми держпідтримки, сфери бізнесу, якій вона надається, а також нюансів податкової політики. Однак у довгостроковій перспективі збільшення держвидатків, як правило, забезпечує зміцнення національної валюти, що, в свою чергу, веде до зниження конкурентоспроможності її товарів на зовнішніх ринках. Про це йдеться в дослідженні, присвяченому впливу держвитрат на національні валютні курси, оприлюдненому Міжнародним валютним фондом (МВФ), передає "Комерсант".
"Є ключова відмінність впливу на валютний курс самого напряму фінансування в залежності від стимулювання виробництва торгованих товарів (що не мають експортних обмежень) або випуску товарів, які споживаються в країні-виробнику. Так, у разі торгованих товарів їх виробництво миттєво збільшується, але разом з ростом попиту держави зростає і ціна, приводячи до зниження купівельної спроможності грошової одиниці - тобто зниження реального валютного курсу. В цей час стискається загальне споживання - через заниження курсу імпортні товари стають відносно дорожче. У довгостроковій же перспективі валютний курс завищується з огляду на те, що ринок пристосовується до держвитрат (задовольняючи більший попит новою пропозицією), а відносне збільшення частки торгованих товарів веде до збільшення позитивного сальдо торгового балансу і як наслідок - до зміцнення національної валюти", - говориться в дослідженні.
У випадку зі збільшенням держвидатків на закупівлі неторгованих товарів в короткостроковій перспективі складається діаметрально протилежна ситуація. "Зміцнення нацвалюти викликає зростання споживання за рахунок здешевлення імпорту. Але на цьому тлі знижується відносна частка випуску торгованих товарів в економіці, відбувається ослаблення обмінного курсу, і в довгостроковій перспективі через зростання цін на імпортні товари ресурси поступово повертаються в торгується сектор. У підсумку динаміка валютного курсу приймає U-подібну форму, а субсидування виробництва веде до таких же ефектів, як збільшення держвидатків в неторгований сектор: так як субсидії виділяються для підвищення його конкурентоспроможності", - відзначили аналітики МВФ.
За словами експертів, вплив держвитрат на курс безпосередньо залежить і від того, за рахунок яких джерел фінансується збільшення держвидатків. У випадку зі збільшенням фіксованих податків ситуація, розглянута вище, не змінюється. У разі збільшення податків на виробництво торгованого сектора, валютний курс знижується як в короткостроковій, так і довгостроковій перспективі, і навпаки. У розглянутій моделі ефект збільшення держвидатків з 4,6 до 6% ВВП привів до зміни курсу в середньому вдвічі, тобто до значного зміцнення національної валюти. При цьому всі три типи держпідтримки позначилися на довгостроковому збільшенні загального споживання і ВВП, провокуючи "стиснення" неторговельних секторів щодо тих, що торгуються.
Відзначимо, Національний банк Україна (НБУ) встановив на 20 лютого 2012 офіційні курси валют на рівні: 798,8300 грн за 100 дол (+0,08); 1051,1804 грн за 100 євро (+14,2431).
