У Києво-Печерському заповіднику вийшла друком монографія кандидата історичних наук Мар'яни Нікітенко "Святі гори київські: побудова сакрального простору ранньохристиянського Києва (кінець X - початок XII ст.)".
До друку це ґрунтовне наукове дослідження затверджене Вченими радами Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Монографія присвячена вивченню специфіки розбудови сакрального простору ранньосередньовічного Києва. Особлива увага приділяється дослідженню історико-культурного контексту київської образної моделі Нового Єрусалима.
Об'єктом монографічного дослідження виступають найдавніші твори духовної і матеріальної культури Києва загальнодержавного значення - "Промова філософа", а також головні церковно-політичні та релігійні центри Русі - Десятинна церква, Софія Київська, Золоті ворота, Києво-Печерський монастир. Адже саме вони сформували цей новий київський сакральний простір і стали символами державного суверенітету та етноконфесійної ідентичності Русі.
Увага автора зосереджується на темі перенесення до Києва єрусалимського сакрального простору як найважливішого чинника становлення та розвитку християнської Київської Русі. Особливе місце в монографії приділено процесу побудови сакрального простору Києво-Печерського монастиря - колосальному явищу вітчизняної і світової культури, що сфокусувало в собі комплекс вузлових історико-культурних проблем процесу християнізації Русі, явище усвідомлення якого в ієротопічному контексті лише розпочалося.
У своєму дослідженні автор виходить з оцінки християнства як явища передусім духовної культури, запровадження якого на Русі мало свою етнічну специфіку, зумовлену самобутністю духовного життя східнослов'янського суспільства.