Сьогодні, 7 липня 2018 року, помер український дисидент, політик та громадський діяч Левко Лук'яненко. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив екс-нардеп Володимир Яворівський.
"Ми не врятували Левка! Він покинув нас", - написав Яворівський.
За кілька годин до того він повідомляв, що Лук'яненка забрали до реанімації.
Зазначимо, Левкові Лук'яненку було 89 років. Він народився 24 серпня 1928 року в с. Хрипівка Чернігівської області.
Співзасновник Української Гельсінської групи. Політик та громадський діяч. Герой України. Письменник. Автор "Акта проголошення незалежності України". Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року.
У 1958 році разом зі Степаном Віруном і Василем Луцьківим вирішили створити підпільну партію Українська Робітничо-Селянська Спілка (УРСС). Наступного року його однодумцем став Іван Кандиба. Ще через рік відбулась перша організаційна зустріч партії, де обговорили її програму. Вже 22 січня 1961 року підпільників заарештували.
А в травні 1961 Львівський обласний суд засудив Лук'яненка до розстрілу за ст. 56 ч. 1 і 64 КК УРСР. Через 72 доби Верховний Суд замінив розстріл 15 роками позбавлення волі. Інші дістали строки від 10 до 15 років позбавлення волі.
Але в таборі Лук'яненко познайомився з шістдесятниками. Там вони вели боротьбу з адміністрацією таборів. За організацію страйку в 1974 Чусовський районний суд засудив трьох ініціаторів, у тому числі Лук'яненка, до тюремного ув'язнення у Владимирській тюрмі.
У 1976 році увійшов до складу Української Гельсінської групи. Тоді ж Лук'яненко написав звернення до Белградської наради 35 країн з приводу дискримінації українців, зокрема, права на еміграцію. Черговий арешт стався 12 грудня 1977 року. Лук'яненко вирішив оголосити голодування. В червні Чернігівським облсудом був засуджений до 10 років позбавлення волі і 5 років заслання та визнаний особливо небезпечним рецидивістом.
Указом ПВР від 30 листопада 1988 Левко Лук'яненко помилуваний, звільнений із заслання. На початку 1989 повернувся до України.