Міжетнічні, міжрасові і міжнаціональні стосунки в українському суспільстві можна охарактеризувати як помірно відчужені. Значення Індексу міжетнічної дистанційованості складає 4,5 балу за 7-ми бальною шкалою. Про це свідчать дані соціологічного дослідження "Регіональна толерантність, ксенофобія і права людини в 2012 році", проведеної "Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС)" за замовленням "Інституту прав людини, протидії екстремізму і ксенофобії (IHRPEX)".
Як показали дані соціологічного опитування, в 2012 році міжетнічне відносини в українському суспільстві зазнали деяких змін, пов'язаних із зменшенням дистанції по відношенню до представників слов'янського етносу, євреїв і кавказців. Найбільша соціальна дистанція спостерігається по відношенню до представників ромскої національності, чорношкірих, азіатів і арабів. У відношенні до цих груп існує латентна ксенофобська установка. Найбільший вплив на значення Індексу міжетнічної дистанції, на думку соціологів, має регіон і типа населеного пункту мешкання респондентів. Для західноукраїнського макро-регіону характерні виражені ксенофобські установки відносно арабів, чорношкірих, кримських татар і євреїв. Для східного макро-регіону характерне неприйняття азіатів, арабів, а також представників західноєвропейської і атлантичної національно-культурної групи (німців, французів, американців, канадців).
За словами засновника IHRPEX Олександра Фельдмана, ксенофобія в українському суспільстві має свою специфіку. Більшість українців категорично засуджують расову, етнічну і національну дискримінацію, як інструмент в руках політиків. 65% опитаних вважають, що політики повинні нести відповідальність за дискримінаційні вислови. 24,9% вважають, що дискримінаційні вислови є недопустимими, але не слід карати за них. 4,3% вважають, що пересічні громадяни мають право на подібні вислови, а політики ні. 5,8% респондентів вважають дискримінаційні вислови одним з проявів свободи слова. Таким чином, до побутової ксенофобії спостерігається високий рівень терпимості в суспільстві, тоді як відповідні політичні прояви сприймаються негативно - вважає Фельдман.
Дослідження "Регіональна толерантність, ксенофобія і права людини в 2012 році" проведено "Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС)" за замовленням "Інституту прав людини, протидії екстремізму і ксенофобії (IHRPEX)". Опитування проводилося методом особистого інтерв'ю в 110 населених пунктах. Опитано 2048 респондентів старше 18 років. Похибка вибірки не перевищує 2,2%.