Проект меморіалізації Бабиного Яру, підготовлений істориками Інституту історії НАНУ, є дуже контроверсійним. Також його створено без залучення міжнародних спеціалістів з Голокосту.
Про це написав генеральний директор "Довженко-центру" Іван Козленко в Facebook.
"Сьогодні, коли питання стає політичним (власне, воно щодо Бабиного Яру завжди було таким), коли в публічному полі протиставляють "приватний" ("російський") Меморіал Бабин Яр і "державний" ("український") проект меморіалізації, я вважаю важливим наголосити, що "українського" проекту як такого не існує", - пише Іван Козленко.
Він переконаний, що це маніпуляція, спричинена либонь благими намірами.
"Існує так званий наратив Зісельса-Нахмановича, підготовлений істориками Інституту історії НАНУ - дуже контроверсійний, створений без залучення іноземних спеціалістів з Голокосту, спрямований не так на утвердження пам'яті про жертв Голокосту, як на конструювання української національної історії. В якому Голокост інструменталізується во ім'я української ідеї", - зазначає директор "Довженко-центру".
На його думку, ця обставина є не менш небезпечною, аніж просування приватного меморіалу, який наразі повністю підтримується владою.
Козленко також вказує, що конфлікт навколо Бабиного Яру вийшов на політичну орбіту. За його словами, в тіні дискусії про Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" все ще залишається маловідомим державний проект меморіалізації трагедії Бабиного Яру.
Втім, на його думку, до так званого "державного" наративу меморіалізації Бабиного Яру існує не менше питань, ніж до Меморіалу, будівництво котрого ініційовано приватними особами.
"На відміну від МЦГБЯ (Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", - ред.), який має команду, структуру, (нехай і непрозоре, але стале) фінансування, "державний" проект не готовий до імплементації. Він не інституціалізований - наразі це всього лише багато в чому спірна концепція меморіалізації Бабиного Яру, підготовлена групою українських істориків на замовлення уряду, якого вже немає, й стосовно територій, які ніколи не фігурували в цьому замовленні", - пише Козленко.
Козленко також резюмує, що за 15-річну історію державної меморіалізації Бабиного Яру, проект так і не увінчалася успіхом через відсутність національного консенсусу навколо цієї трагедії.
Нагадаємо, київське урочище Бабин Яр став місцем одного з найбільш кривавих злочинів в історії Голокосту. Протягом 29-30 вересня 1941 року німецькою окупаційною адміністрацією було вбито 33771 єврея.
Протягом всього періоду окупації загинуло всього до 100 тисяч осіб - євреїв, циган, а також українців, представників інших національностей і соціальних груп.