Українським фінансовим ринком керують паніка і "стадне почуття", - експерти
Поведінка середньостатистичного українського споживача фінансових послуг є ірраціональною, він схильний емоціям: страху, паніці, а також так званому "стадному інстинкту". До такої думки дійшли експерти в ході засідання круглого столу "Модель" економічної людини "та поведінка українських споживачів фінансових послуг". У заході взяли участь чиновники, політологи, соціологи, економісти, а також представники реального банківського сектору.
"Мотиви українських вкладників - страх втрати заощаджень і так званий стадний інстинкт. Для отримання інформації вкладники воліють сарафанне радіо", - зазначив старший науковий співробітник грошово-кредитних відносин Інститут економіки та прогнозування НАНУ Євген Бублик.
Його колеги погодилися з цією думкою, акцентуючи увагу на тому, що залежність від емоційної складової є слабким місцем, яким користуються шахраї і спекулянти. "Ми стоїмо на порозі чергової афери, заснованої на панічних настроях населення, викликаних нестабільною фінансовою ситуацією в країні. Я хочу сказати, що до нас йде" російський ведмідь "і нас вважають "биками". Сьогодні в інформаційному просторі - масована реклама, через яку хочуть забрати в населення заощадження, які лежать у них глибоко під матрацами", - сказав викладач КНЕУ, голова Ради Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитро Леонов,.
Експерти прийшли до висновку про те, що вітчизняного споживача фінансових послуг треба виховувати, спільно працюючи над підвищенням економічної грамотності населення. Правда, кожен з учасників круглого столу залишився при своїй думці щодо шляхів вирішення даної задачі. "Необхідно ввести послугу фінансового консультування. Щоб фізичні особи були грамотними - це їм необхідно, так як ринок реклами не дає правильної та достовірної інформації. Фінансові установи повинні працювати над тим, щоб зацікавити фізособу безпечними інвестиціями", - вважає зав. кафедри "Банківські інвестиції" Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Тетяна Майорова.
Частково погодився з нею правління Українського інституту корпоративного управління, професор НАУКМА Олександр Мертенс. За його словами, поширювана банками інформація дійсно не завжди відповідає дійсності. "Не буду називати, які банки, але багато присилають на пошту повідомлення, мовляв, ось тобі картка, бери. Легкі гроші, які виливаються потім у 80-83% річних, а людина просто з ними не справляється. Я думаю, що державі потрібно втрутитися в цю ситуацію", - сказав він.
У той же час, Олександр Мертенс не впевнений що введення послуги фінансового консультування може кардинально вплинути на ситуацію: "Припустимо зараз держава прийме закон про інвестиційних радників. Я думаю, що цих радників буде набагато більше, ніж бажаючих купити таку послугу. Це не раціонально. Нехай у нас буде саме грамотне населення, вони не будуть нести гроші шахраям, але все одно вони будуть тримати гроші в доларах... Ось такий у нас менталітет і його нічим не виіть зі свідомості нашого населення".
Психолог-консультант, бізнес-тренер Олексій Шнеєр згоден з тим, що фінансові радники не будуть користуватися особливим "попитом" у звичайних людей. "Навколо мене сидять люди, які в цьому всі розуміють! І, природно, обведуть мене навколо пальця у мить ока. А я не хочу бути економічною людиною. Я хочу консультувати людей по психології, я хочу займатися своєю справою. Я хочу, якщо у мене є гроші, відчувати себе захищеною. Мені цікаво, хто з людей, які не хочуть бути економічним людиною, відчувають себе захищеними? А незахищеність, це в наслідку - паніка", - підкреслив експерт.
