Від повноцінної кризи на ринку нафтопродуктів Україну в черговий раз врятувала відкритість ринку та диверсифікована система постачання. Саме цим ринок нафтопродуктів відрізняється від ринку природного газу, де Київ має справу з монопольним постачальником. Про це у своїй статті для видання "Дзеркало тижня. Україна" пише директор ТОВ "Консалтингова група А-95" Сергій Куюн.
Автор зазначає, що інформація про напружену ситуацію на ринку у зв'язку з масованим вивозом бензину в Росію, зниженням поставок з Білорусі здобула місцями несподіваний ефект. Зазвучали звинувачення у нагнітанні паніки серед споживачів і навіть в медіа-підготовці ринку до підвищення цін.
"На піку сезонного споживання палива можна зрозуміти і прийняти все, але тільки не загрозу нестачі ресурсу ", - пише Куюн.
На думку експерта, можна впевнено говорити про те, що дефіцит нафтопродуктів вже зробив свій вплив, нехай і не таке очевидне, як зупинка заправок: "Думаю, саме через невизначеність з ресурсом на місяць змістилося зниження цін, якого багато аналітиків очікували ще наприкінці травня. Як знижувати ціни і провокувати збільшення продажів, якщо не знаєш, де взяти товар? Початок зниження в кінці червня говорить про те, що ринок знайшов вихід із ресурсного глухого кута".
"Другий місяць поспіль реальний попит з боку українських контрагентів складає близько 70 тис. тонн, або вдвічі більше, ніж було заплановано на травень і червень за довгостроковими договорами", - розповідає про українські ажіотажі представник литовського концерну "Орлен Летува". Він прогнозує, що в червні його компанія продублює травневий рекорд поставок в обсязі 50 тис. тонн.
Крім того, компанія "Ромпетрол-Україна" - дочірня структура румунського концерну - у червні була змушена замовити танкер бензину А-92, який в останній раз завозила в Україну три роки тому.
Включився в процес і "Приват", також приступивши до поповнення запасів за допомогою імпорту. Група поставила 40 тис. тонн дизпалива низькосірчистого американського виробництва. З цієї ж серії присутність на ринку ресурсу з Туркменістану, пише експерт.
Куюн вважає, що події травня і червня стали хорошим іспитом для ринку і уроком для його кураторів в уряді: "Тим більше, що проблеми, швидше за все, не закінчилися. Криза в Росії перейшла в приховану фазу, паніки немає, але РФ почала завозити паливо звідки тільки можливо. Відсутність офіційної інформації змушує припустити, що "Лінік" продовжить значні відвантаження бензину в РФ".
За словами експерта, не все гладко і з Білоруссю. Одним з антикризових заходів з боку російського уряду стало введення підвищеного експортного мита на бензини. Його розмір - 407 дол./тонна - дозволяє назвати мито загороджувальним. Але проблема в тому, що цей податок поширюється і на країни Митного союзу, тобто і на Білорусь, зазначає експерт.
"Наскільки болючий цей податок, можна зрозуміти, якщо врахувати, що нинішня вартість високооктанових бензинів на північному заході Європи становить близько 950 дол./тонна. З урахуванням логістичних витрат експортне мито дорівнює майже 50% вартості товару. Це говорить про те, що найвигіднішим напрямом для білорусів стає Росія, де бензину не вистачає. Вже є інформація про те, що українські контрагенти зіткнулися в Білорусі з гострою конкуренцією з боку росіян у боротьбі за контракти на закупівлю бензину", - пише експерт.
Зазначимо, експорт бензину А-92 виробництва ПАТ "Лінік" (Лисичанський НПЗ, належить ТНК-ВР) у травні 2011-го склав 89,6 тис. тонн, бензину А-95 - 10,9 тис. тонн. Це становить 75% від травневого обсягу виробництва бензину даними НПЗ, на який минулого місяця припало більше половини національного виробництва нафтопродуктів.
На думку експертів, саме це стало причиною того, що запаси бензину на складах українських нафтопереробних заводів станом на 20 червня склали 34,5 тис. тонн, що є мінімальним рівнем за останні два роки. Це в три рази менше середнього рівня запасів з початку 2011 року.