Сагайдак заявив, що в Україні немає технологій для збереження й консервації знахідок
Директор Центру археології Києва Інституту археології, головний археолог міста Києва Михайло Сагайдак заявив, що в Україні немає технологій для збереження й консервації знахідок, а саме деревини, що були виявлені під час розкопок на Поштовій площі. Про це він сказав в рамках круглого столу, присвяченого проведенню археологічних досліджень на Поштовій площі, передає прес-служба КМДА.
Власне, відповідне питання, - чи є в Україні потрібні спеціалісти й технології з консервації, Михайлу Сагайдаку задав модератор круглого столу Арсеній Фінберг. "Такі технології були за радянських часів в Білорусії. Наразі в Україні немає таких технологій", - відповів Сагайдак.
Також дослідники доповіли, що серед знахідок різна деревина – і дуб, і сосна. При цьому, універсального методу консервації немає не тільки в Україні, а й у світі.
"Наразі наші спеціалісти проводять дослідження на предмет винаходження універсального способу консервації деревини, що знайдена в землі, оскільки полігліколь також не є оптимальним варіантом. Випробування тривають і будуть продовжуватись до кінця 2019 року, проте гарантії, що ми винайдемо цей універсальний спосіб, немає", - розповіла очільниця Археологічного заповідника Genius Loci на острові Катедраль в Познані Агнешка Стемпін (Польща).
В рамках дискусії також прозвучала пропозиція зберігати знахідки in situ, але педагог, історик, археолог Мирон Олег Стахів (США), який ще у 2006 році брав участь у круглому столі "Археологічна експедиція Київ Поділ", наголосив, що деревина не зберігається in situ. "Деревину in situ зберігати неможливо, оскільки для початку знахідки треба зрушити – дістати, дослідити. In situ може зберігатися камінь, але не дерево. Взагалі, в археології є така специфіка: археолог одразу руйнує те, що вивчає", - сказав Мирон Олег Стахів.
В свою чергу, заступник голови КМДА Олексій Резніков наголосив, що місто не зупиниться і шукатиме альтернативні варіанти задля безпечного проведення досліджень і збереження знахідок.
"Матеріали цього круглого столу будуть передані іншим міжнародним експертам. Після того, як вони їх вивчать і нададуть свої висновки, та рекомендації, буде проведена розширена міжнародна конференція. Є нагальна потреба приймати рішення як консервувати те, що вже знайдено і те, що ми можемо знайти. Адже ми сьогодні почули від археолога пана Сагайдака, що в Україні немає технології консервації деревини, що знайдена саме в землі. Наразі питання номер один – консервація й збереження знахідок. Далі історики, археологи, разом із Інститутом археології, експерти музейної справи, мають прийняти рішення щодо подальшої музеєфікації тих чи інших знахідок, розуміючи, що цікаво для експонування, а що корисне виключно для наукових досліджень і подальших наукових праць та дисертацій. Місто бере активну участь в процесі, але мені дуже боляче говорити про те, що наше Міністерство культури уникає будь-якої активності в цьому питанні, при тому, що насправді цей об’єкт має статус національного значення і все що там знайдене – це власність Держави Україна і народу України", - підсумував Олексій Резніков.
Участь у круглому столі, модератором якого був Арсеній Фінберг, взяли: Національний координатор IСCROM (Міжнародний центр з питань збереження та відновлення культурних цінностей) Анатолій Антонюк; голова ВП Київського центру Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) Анатолій Фролов; виконавчий директор Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць (ICOMOS) при ЮНЕСКО Олена Сердюк; віце-президент Українського комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM) при ЮНЕСКО Галина Чумак; керівник центру досліджень Історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України Сергій Кот; археолог Михайло Сагайдак; представники Міністерства культури, Інституту археології НАН України, Музею історії міста Києва; заступник голови КМДА Олексій Резніков; начальник Управління збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини Олександр Никоряк; в.о. Генерального директора Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій Сергій Груздо; депутати Київради Сергій Гусовський, Вікторія Муха, Андрій Таранов; представниця автора е-петиції щодо Поштової площі Акіма Галімова - Ганна Гончаренко; представники компанії-інвестора будівництва на Поштовій площі та КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва".