Україна і Європейський Союз домовилися про врегулювання конфлікту, що виник після прийняття поправок до закону про держзакупівлі, через які Брюссель призупинив виділення Києву бюджетної підтримки. В адміністрації президента (АП) вважають, що вже влітку Україна отримає 126 млн євро в рамках заморожених на сьогоднішній день програм Євросоюзу. В АП пообіцяли, що спірний закон буде змінено. Очікується, що буде спрощена процедура закупівель у природних монополій і створений механізм рамкових угод для регулярних закупівель товарів і послуг, пише "Комерсант-Україна".
Про ускладнення у взаєминах України і ЄС стало відомо минулого тижня. Брюссель вирішив призупинити виділення Києву бюджетної підтримки на фінансування програм у секторах енергетики, енергоефективності, транспорту та екології. Причиною конфлікту стало прийняття в січні змін до закону "Про державні закупівлі", якими було запроваджено низку винятків з тендерних процедур, у тому числі при закупівлі газу, електричної та теплової енергії, а також послуг з їх транспортування.
Як стало відомо виданню, АП, Єврокомісії і Світовому банку (СБ) вдалося врегулювати цей конфлікт - Київ погодився внести в законодавство про держзакупівлі зміни, на яких наполягає Брюссель, при цьому поправки не обмежаться скасуванням доданих в січні норм.
"Зараз ведуться активні робочі дискусії, узгоджується законодавство. За умови якнайшвидшого врегулювання ситуації ми можемо розраховувати на отримання траншів на загальну суму 126 млн євро влітку нинішнього року", - заявила перший заступник глави АП Ірина Акімова. Вона зазначила, що загальний обсяг програм, з фінансуванням яких виникли складнощі, перевищує 280 млн євро.
Новий законопроект, який зараз узгоджується представництвом Євросоюзу і Мінекономрозвитку, відновлює тендерні закупівлі енергетичних товарів і послуг з їх транспортування. Як компроміс ЄС і СБ згодні спростити процедуру проведення тендерів по цих позиціях, а також з інших товарів та послуг природних монополій, зазначає Ірина Акімова.
Як очікується, спрощений порядок закупівель буде встановлений також для телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв'язку, за винятком мобільного зв'язку та інтернету; послуг міжнародних фінансових організацій, що надають кредити українським державним органам та підприємствам з часткою держвласності вище 50%.
Євросоюз і Всесвітній банк схвалили також введення декількох нових винятків із загальної тендерної процедури. Зокрема, держпідприємства і держструктури отримають можливість здійснювати дозакупівлі у того ж постачальника, що і раніше, керуючись мотивами уніфікації та стандартизації. Дозволено не оголошувати тендери при купівлі товарів на товарних біржах, а також при проведенні закупівель, необхідних для забезпечення процедури банкрутства.
У законопроекті також містяться норми, що посилюють тендерні процедури. Одним з ключових вимог Євросоюзу стала зміна положення "про термінову закупівлю". У чинному законі передбачено, що процедура закупівлі в одного учасника "в якості винятку" може застосовуватися "у випадку виникнення термінової потреби в товарах, роботах чи послугах". У Єврокомісії вважають, що ця норма дозволяє підвести під спрощену процедуру практично будь-яке порушення.
Ще одне важливе нововведення, яке повинне з'явитися в зміненому законі про держзакупівлі, - можливість здійснювати регулярні закупівлі товарів без оголошення тендеру для кожної нової партії придбаних товарів. Для цього в законі буде введено поняття рамкової угоди, що передбачає закупівлю одним або декількома замовниками товарів або послуг у одного або декількох постачальників без чіткої вказівки обсягу здійснюваних закупівель.