Суперечка з позичальником на суму всього 2 млн дол. обернувся для Банку Кіпру арештом на все його рухоме і нерухоме майно, повідомляє "Комерсант-Україна".
Вчора один з читачів видання надав редакції копії витягів про реєстрацію в держреєстрі обтяжень рухомого майна та єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. У них говориться, що 20 липня Державна виконавча служба наклала арешт на все рухоме і нерухоме майно кредитної установи. При цьому банку заборонено відчужувати будь-яке його рухоме майно.
У банку підтвердили цю інформацію, оцінивши цю подію як рейдерство. "У нас є судовий розгляд з одним проблемним позичальником - фізичною особою. Він має претензії до банку на 2 млн дол. Ми взяли на баланс його майно, при цьому у нас з ним був договір, що він його викупить. Він побажав це зробити, але не надав жодних документів, тому ми вирішили, що угоди немає, - сказав виданню глава правління Банку Кіпру Владислав Байрака. - Тому позичальник звернувся в суд, який і виніс таке рішення. Ми вважаємо, що це рейдерські дії, тому що суперечка на 2 млн дол., а арешт накладено на все майно - у нас, наприклад, тільки головний офіс оцінено в 25 млн дол.". Байрака не назвав ім'я позичальника, пославшись на банківську таємницю. У прес-службі уточнили, що сума спору складає 16,4 млн грн.
У банку стверджують, що дії виконавчої служби вчинено всупереч рішенню Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. "Ми в десятиденний термін подали касаційну скаргу, але виконавче провадження з арешту все одно було розпочато. Зараз воно припинено, але арешт все одно накладено", - повідомив Байрака. За його словами, банк продовжує працювати в звичайному режимі і проводить активні операції. Вартість всього майна оцінити складно. Філіальна мережа установи складається з 43 офісів. Скільки з них знаходиться у власності, не розголошується. Згідно зі звітом банку, на 1 липня сума його "інших активів", які здебільшого сформовані з застав, які перейшли у власність банку, становила 13,7 млн грн.
Юристи шоковані судовим рішенням. "Це просто неправомірне рішення - суд не розібрався. Арешт означає неможливість розпоряджатися майном - банк не може продавати, віддавати в заставу або дарувати його. Але користуватися ним він може. Взагалі, не має сенсу накладати арешт на все майно, потрібно обмежитися сумою спору, - говорить партнер юрфірми "Василь Кісіль і партнери" Юлія Кирпа. - Можна зняти арешт з тих активів, які не потрібні для забезпечення суми позову".
Експерти здивовані, що арешт накладено саме на майно. "Суперечка банку і позичальника йде не про майно, а про гроші. Зазвичай в таких випадках накладається арешт на рахунки банку, і якщо тільки їх не вдалося знайти або на них немає коштів - на майно. Зараз банку найпростіше виділити 2 млн дол., покласти їх на окремий рахунок і добровільно запропонувати його для арешту. Тоді можна буде спокійно судитися, тому що такі справи можуть розглядатися кілька років", - говорить керуючий партнер юрфірми "Лавринович і Партнери" Максим Лавринович. На 1 липня банк мав у своєму розпорядженні грошові кошти на суму 326 млн грн. Вивести майно з-під арешту банку потрібно також тому, що в разі програшу справи починається продаж арештованого майна, часто за заниженими цінами. "Якщо суперечка все-таки буде вирішена на користь позичальника, то виконавча служба реалізує майно банку, і він його просто втратить", - попереджає Юлія Кирпа.