Цінності, життя і мрії: що думає про Україну покоління незалежності

ІДЕНТИЧНІСТЬ

Проголошення незалежності України сьогодні в цілому підтримали б 80% опитаних. Не підтримали б-всього 15%, не змогли відповісти - 5%. Найвищий рівень підтримки незалежності України серед покоління, яке народилося після 1991 року (87%).

Громадянами України ідентифікують себе 75% опитаних (11% не відчувають себе такими), натомість європейцями - 26%, "радянською людиною" - 21%. Серед представників "покоління незалежності" ідентифікують себе як громадяни України 86%, як європейці - 40%.

САМООЦІНКА

Власне становище українці оцінюють на середньому рівні, а країну - трохи нижче середнього. Оцінюючи власне соціальне становище за шкалою, де перше місце означає низьке становище, а сьоме - вище, 22% опитаних поставили себе на дві низькі щаблі, 66% - на середні (з третьої по п'яту), і тільки 9% на найвищі - шосту і сьому. Власні перспективи через 10 років найгірше оцінили лише 18%, середньо - 31%. Зате на вищі щаблі себе віднесли 32% опитаних.

Положення сьогоднішньої України оцінили наступним чином: 36% поставили на останні дві сходинки, 55% - не середні (з третьої по п'яту, при цьому на третю - 27%). І тільки 4% - на високі шосту і сьому. На відміну від оцінки сучасної України, оцінка майбутнього країни більш оптимістична: 44% сподіваються, що Україна буде на високих сходинках, 34% - на середніх (при цьому більше половини з них на п'яту), і тільки 18% - мало вірять у майбутнє країни.

ЕМОЦІЯ

Основні дві емоції, які відчувають, думаючи про Україну - печаль (37%) і гордість (34%). Зацікавленість відчувають 20%, радість і сором - по 18%, страх - 16%, байдужість і гнів - тільки по 5%. Щодо себе, 37% опитаних відчувають зацікавленість, 34% - радість, 22-24% - печаль і гордість, 14% - страх, 6% - сором, 3-4% - гнів і байдужість.

ЦІННОСТІ ТА МОТИВАЦІЇ

У ціннісному спектрі українців домінують універсалізм, доброта, конформізм і безпека. Найнижчі показники мають багатство і стимуляція. Самостійність, гедонізм і досягнення містяться на середньому рівні. У віковому розподілі молодша група найбільш зміщена в бік гедонізму, самостійності і стимуляції. Молодь і люди середнього віку також сходяться у визнанні досягнень. Зате старші більше тяжіють до традиційності, серед них також найменша цінність багатства. Особливо виділяється група 16-24 років, які найбільш відкриті для змін і прагнуть до самоствердження. Вони єдині, хто більше відкриті до змін, ніж консерватизму. Жінки у всіх вікових групах більше, ніж чоловіки тяжіють до самовизначення (доброта і універсалізм). Аналіз доходів показав, що цінність багатства для бідних майже не має значення.

Відносна більшість опитаних (57%) відзначили, що в цілому задоволені своїм життям, 21% - не задоволені, 23% дали посередню оцінку. Чим молодший вік і чим вище доходи, тим краще показник задоволеності життям. Цікаво, що серед молоді 16-24 років навіть у бідних майнових групах рівень задоволеності життям є відносно високим.

Мотивації ділять суспільство майже навпіл: половина (49%) хочуть жити не гірше за інших, трохи менше половини - хочуть жити краще за інших і досягати успіху (45%). Мотиваційний принцип "жити краще за інших" відносно частіше спостерігається у "покоління незалежності" і середній віковій групі. Зате у старших (51+) переважає зворотний принцип: "жити, не гірше інших". Прагнуть до кращого життя найчастіше жителі Києва, більш заможні опитані і жінки. При цьому серед останніх надвисокий рівень мотивації за принципом "жити краще за інших" спостерігається в молодшій віковій групі (16-24 років).

ТОЛЕРАНТНІСТЬ

Як показує аналіз цінностей, українці охоче декларують важливість універсалізму і доброти, проте вони не дуже проявили терпимості в блоці дослідження толерантності. 47% негативно ставляться до ЛГБТ спільноти, 42% - до чайлдфрі (люди, які вирішили не мати дітей), близько половини ставляться до них нейтрально, 7-8% - позитивно. Ставлення до людей, які не вірять в Бога більш толерантне: тільки 28% їх не сприймають, а 63% взагалі ставляться нейтрально, 8% - позитивно.

Молоді жінки 16-24 років створили окремий тренд за рівнем високої толерантності-з них третина ставиться позитивно до ЛГБТ і чайлдфрі, при тому що серед юнаків цього ж віку таких втричі менше.

Загалом "покоління незалежності" виявилося найбільш толерантним, особливо 16-24 річні. До всіх трьох категорій їх відносини швидше Нейтральне (60-70%), ще близько 20% відносяться до цих категорій позитивно, до 20% - негативно. У той же час, рівень толерантності з віком знижується і досягає найнижчого рівня в самому старшому віці (61+), і серед них до людей, які не хочуть мати дітей, переважає негативне ставлення (66%), так само як і до ЛГБТ (65%).

Серед регіонів найбільш толерантний Київ. А ось Схід і захід схожі у своєму консерватизмі, різниця лише в тому, що релігійний Захід менш толерантний до невіруючих, а Донбас - ЛГБТ-спільноти.

Загалом 60% населення вірять в існування Бога і не сумніваються в ньому. Ще 17% вірять в Бога, але сумніваються в ньому, а у вищі сили вірять 14%. Атеїстів лише 7%. Віра в Бога збільшується з віком і після 50 років має найвищі показники (більше 60%). Показники релігійності високі на Галичині і заході в цілому. А ось у Києві і серед молодих (16-24) - віруючих менше половини. Серед тих, хто вірить в існування Бога і не сумніваються в ньому 40% негативно ставляться до атеїстів. Також вони менш толерантні до ЛГБТ - 55% ставляться негативно, до чайлдфрі - 49%.

51% опитаних підтримують ідею відновлення смертної кари в Україні, 45% - проти цього. Найбільше підтримують це старші, бідні, з низьким рівнем освіти, чоловіки, а також ті, хто відчуває негативні емоції до себе (сором, гнів, печаль, байдужість і страх).

ЕЛЕКТОРАЛЬНІ СИМПАТІЇ

Президентський рейтинг очолює Володимир Зеленський, за якого проголосували б у разі проведення виборів найближчим часом 27,2% (серед голосуючих і визначених). На другій позицій Петро Порошенко - 14,9%, далі - Юрій Бойко з результатом 10,5%, Юлія Тимошенко - 9,7%, Ігор Смешко - 6,6%, Євген Мураєв - 5,6%, Володимир Гройсман - 5,1%, інші-не більше 4%.

Серед "покоління незалежності" кожен другий з голосуючих і певних обирає Зеленського. Серед них його результат більш ніж в 4 рази вище, ніж у Порошенка. Високий рейтинг у Зеленського серед наймолодших, які ще не голосують (16-17 років): більше 50% вибирають його в цілому і майже 70% з тих, хто б голосував і визначився.

ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ВЕКТОРИ

Домінуючим зовнішньополітичним вектором є в Україні європейська та євроатлантична інтеграція. У всіх питаннях, що стосуються поглядів щодо майбутнього України на міжнародній арені, не менше половини опитаних підтвердили свої прозахідні устремління. Так, за вступ до ЄС виступають 64%, в НАТО-54%.

Найбільше тих, хто підтримує європейське майбутнє України, серед молодих (16-24 роки): 66% за вступ до НАТО, 75% за вступ до ЄС. Але навіть і в старших категоріях не менше половини респондентів за рух України в західному напрямку.

Загалом серед молодих (16-24), на відміну від старших, простежується тенденція до консолідації навколо проєвропейської ідеї України. Навіть на Сході, де більшість проти вступу до ЄС, серед молоді-більшість за (58%).

НОСТАЛЬГІЯ ЗА СРСР

61% опитаних не шкодують зараз про розпад Радянського Союзу, зате 32% - шкодують. Найбільше таких на південному сході країни, серед представників старшого покоління, менш забезпечених. Ностальгують за Радянським Союзом також ті, хто не підтримав би проголошення незалежності, а також люди, які вважають свої найкращі часи вже в минулому. Відмінності у ставленні до радянського минулого серед населення Росії та України діаметрально протилежні. Якщо за останні десять років рівень ностальгії за радянським минулим в Україні поступово знижується, то в Росії - зростає.

Вплив радянського періоду на розвиток України 52% оцінили як нейтральний, 23% - як негативний, 18% - позитивний. Полярні оцінки (і негативні, і позитивні) дають представники старшого покоління. Серед молодих домінує нейтральна позиція, оскільки для них період СРСР-це інформація з підручника історії, а не реальний досвід.

Свобода слова (77%) та умови для самореалізації (64%) - сфери які, на думку опитаних, краще розвинені в сучасній Україні, порівняно з радянським періодом. Натомість, оцінки рівня життя розділилися порівну: по 43% вважають, що він був кращим як за часів Радянського Союзу, так і в сучасній Україні. Молодші вважають, що сьогодні краще, старші-навпаки. За оцінкою рівня медицини та освіти сучасна Україна поки "поступається" радянському минулому. Тільки ті, хто народився в незалежній Україні, вважають, що рівень медичних та освітніх послуг сьогодні кращий. Старші ж, навпаки, оцінюють сучасну медицину і освіту значно гірше.

Незважаючи на те, що порівняння рівня життя в сучасній Україні та СРСР має полярні оцінки, повернення до планової економіки підтримують лише 27% опитаних. Дві третини виступають за ринкові відносини.

МІГРАЦІЙНІ НАСТРОЇ

32% хотіли б працювати за кордоном, 65% - не хотіли б. Найбільше бажаючих поїхати на заробітки серед молодих - це 54%, а найменше серед 61+ (тільки 18%). На Донбасі охочих виїхати на роботу за кордон удвічі менше, ніж у західних областях (20-23% проти 40%).

Основними причинами чому хочуть працювати за кордоном, обрали вищу зарплату (71%) та кращі умови життя (57%). Ще по 20% обрали найкращі умови праці та можливості самореалізації. Однак для покоління Незалежності можливість самореалізації більш важлива, ніж для представників старших вікових груп.

СТИЛЬ ЖИТТЯ

Подорожі, спорт, здоровий спосіб життя, музика та саморозвиток найцікавіші сфери для українців сьогодні: їх обрали від чверті до третини респондентів. Менше українців цікавить мода (всього 3%), не надто привертають увагу - релігія, історія, політика (8-9%). Помірний рівень інтересу до екології, кулінарії, технологій, економіки і кіно (12-19%).

"Покоління незалежності" найбільше цікавить спорт, подорожі, музика і саморозвиток. Характерно, що музика найбільш цікава для молоді 16-24 років. З віком зростає важливість здорового способу життя: серед тих, кому від 40 років, його вибирали близько 40%. Найстаршим (61+) також цікава політика і економіка (18%), що майже не цікавлять молодих (всього 4-10%). Також після 50 років в сферу інтересів частково входить релігія (12%). Ще з віком зростає інтерес до екології - як сферу інтересів її вибирають 20-26% з тих, кому за 50 років. Зате після 50 років втрачається інтерес до технологій.

Подорожами цікавляться майже всі, крім найстарших. Спорт і саморозвиток втрачають позиції після 40 років: з найстарших спорт вибрали лише 21%, тоді як у віці 16-24 - це 50%.

Чоловікам більш цікавий спорт (48%), жінкам - подорожі (39%), кулінарія (26%) і здоровий спосіб життя (36%). Можна сказати, що жінки більше піклуються про своє здоров'я, адже в питанні медичних профоглядів вони відрізняються: частіше проходять медогляд, ніж чоловіки (найчастіше це роблять жінки у віці 23-30 років). Але в цілому половина українців відповіли, що не ходять на медогляди, а звертаються до лікаря тільки коли щось турбує.

16% українців ніколи не виїжджали зі свого населеного пункту за останні п'ять років. Це більшою мірою бідні, старші і жителі сіл. Третина були в іншому місті / селі України один або кілька разів, половина - їздять часто Україні.

За останні п'ять років в країнах Європи побувало вдвічі більше українців, ніж на курортах Єгипту, Туреччини і т.п.: 9% їздили в Європу багато разів, 21% - кілька, 70% - ніколи; тоді як на курорти 3%, 13% і 84% відповідно. До країн СНД також їздять рідко-87% там не були ніколи.

Найчастіше подорожує покоління Незалежності: наприклад, в Європі побували половина з тих, кому 25-30 років, і більше третини з тих, кому 16-24. Також з покоління незалежності часто їздять по Україні-понад 60%. Однак навіть серед них більше 70% ніколи не були на курортах, і більше 80% - в країнах СНД.

Жителі столиці частіше їздять і в Європу, і на курорти і в країни СНД. Також часто в Європу їздять жителі західних областей, особливо закарпатці-62% з яких сказали, що їздили в країни ЄС. А в країни СНД найчастіше подорожують одесити і жителі прикордонних з Росією областей - Луганська, Харківська, Сумська.

Тільки 15% українців в цифрову еру смартфонів більше пишуть, ніж розмовляють по телефону. Але покоління Незалежності в спілкуванні по телефону все більше переходить на повідомлення серед респондентів у віці 16-17 таких взагалі більшість (майже 70%).

МРІЇ

Українці мріють про міцне здоров'я (58%). Хороший фізичний стан-це одна з базових потреб людини. Пандемія, яка є загрозою здоров'ю, також могла вплинути на актуалізацію цього показника. На другому місці-підвищення зарплат і пенсій (41%). Для бідних це мрія № 1, для них вона навіть дещо важливіша ніж здоров'я. Мрія про дітей та онуків - на третьому місці (40%). Вона актуальна однаково для всіх, менше тільки для молодих (до 24 років). Стереотип, що народження дітей важливіше для жінок, не підтвердився: в мрії про дітей і онуків немає істотних відмінностей за статтю.

Про великий будинок і подорожі мріють 16-17%. Як і в сферах інтересів, подорожувати частіше мріють жінки, зокрема до 40 років. Також мрія про великий будинок більш важлива жінкам, ніж чоловікам.

Лише 10% українців мріють про кар'єру. Найбільше таких серед молодих жінок 16-24 років-45%. У 25-30 років таких жінок вполовину менше (21%), Так з'являється ще мрія про дітей і сім'ю. Молоді хлопці в 16-24 роки більше орієнтовані на власну справу (38%), ніж на кар'єру, і ніж жінки їх віку (28%).

Про щасливе кохання мріють 14% опитаних, при цьому для чоловіків вона більш важлива: наприклад, у віці 25-40 років з жінок тільки 14% мріють про кохання, а серед чоловіків таких 22-24%. Навіть після 60 років, кожен десятий з чоловіків ще мріє про щасливе кохання, тоді як серед жінок цього віку майже ніхто про це вже не мріє.

Мрія про міцне здоров'я популярніша серед жінок, ніж чоловіків: з 25 років 60% жінок актуалізують цю мрію. Для чоловіків вона стає значущою після 50 років. З тих, хто хоче працювати за кордоном, тільки кожен десятий мріє про переїзд туди. При цьому вони більше мріють про подорожі, кар'єру, власну справу.

Опитування проводилося соціологічною групою "Рейтинг" 20 липня - 9 серпня 2021 року по всій Україні за винятком окупованих територій. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність: 20000 респондентів. Помилка репрезентативності не більше 1,0%.