Обсяг експорту українського меду у 2011 р. обіцяє зрости удвічі, не дивлячись на те, що валовий збір солодкого продукту демонструє тенденцію до зниження, відзначає Ірина Осипенко з аналітичного департаменту Української аграрної конфедерації (УАК).
"У поточному році, за попереднім прогнозом експертів Української аграрної конфедерації, валовий збір меду складе 67,5 тис. т, зменшившись на 8 тис. т від рівня урожайних 2008-2009 рр. Очікуване зниження виробництва головним чином пов'язане зі скороченням чисельності бджолосімей. Так, у 2011 р. зареєстровано 2,9 млн бджолосімей, що на 10% нижче рівня останніх трьох років. По-перше, їх кількість зменшилась через температурні коливання та хвороби бджіл. По-друге, приватні господарства, які утримують 97,5% бджолосімей, зазвичай використовують недосконалі технології та продовжують займатися дрібною торгівлею, маючи нижчу дохідність від потенційно можливої при промисловому виробництві", - розказала Осипенко.
Проте спад виробництва, у тому числі світового, дозволив українським експортерам подвоїти обсяги експортних поставок меду. На кінець червня на зовнішні ринки реалізовано 4,4 тис. т продукту, що у 1,9 рази перевищує відповідний показник минулого року, а у 2007 та 2008 рр. такий обсяг експорту бджолярі не здійснювали навіть протягом цілого року. У грошовому виразі експорт також зріс удвічі, до 13,4 млн дол., проти 6,5 млн дол. у 2010 р. З такими темпами у 2011 р. експортери мають можливість отримати біля 35 млн дол., експортувавши рекордні за роки незалежності 12 тис. т меду. У майбутньому, через стрімке пожвавлення експорту, споживання українського меду усередині України може дещо скоротитися (на 10 п.п.) внаслідок зниження пропозиції та підвищення вартості бджолиного продукту.
"Ціна українського меду, що йде на експорт, досягла 3000 дол./т, підвищившись на 200 дол. за останній рік і наблизившись до рівня світових цін. Стійкий попит зовнішнього ринку на український мед забезпечує його відносно низька ціна та висока якість. Якісні переваги нашого меду зрозумілі для Німеччини, яка у новому сезоні імпортувала у 5 разів більше, ніж торік. Зрозумілі вони і Росії, яка остаточно відкрила свій ринок для українського експортера. Поточного року у цю країну ми вже експортували 1,6 тис. т меду (35% від загального обсягу), тоді як у 2006-2007 рр. поставки взагалі не здійснювались. На світові майданчики Україна поставляє, в основному, мед з різнотрав'я та соняшниковий, тому що дані сорти найдешевші. До речі, у 2011 р. дещо зросло виробництво гречаного меду, що пов'язано зі збільшенням посівних площ гречки на 40%", - відзначає експерт.
Згідно офіційних даних, поряд з експортом збільшилось і внутрішнє споживання меду. За сім місяців п. р. обсяги продажу меду зросли на 3% при тому, що солодкий продукт подорожчав на 25%.
Однак, подорожчання меду та медової продукції на стихійних ринках відбувається не так стрімко, пов'язано це з тим, що ціни формуються власниками домашніх пасік, які зацікавлені реалізувати продукцію крупним оптом, що є вигідним для експортерів продукції та виробників фасованого меду.
"Потенційно українська галузь бджільництва може давати вдвічі більше меду, до 150 тис. т щороку. Для цього потрібно розвивати промислове виробництво. Якщо б ми експортували половину продукції при таких обсягах виробництва, отримали б 18% у частці світового експорту меду, тобто у 10 разів вище від існуючого рівня. Галузь бджільництва економічно вигідно виводити на експортно-орієнтований рівень, розвивати цивілізовані маркетингові інструменти, що забезпечить, передусім, додаткові прибутки виробникам та надходження до держбюджету", - вважає Осипенко.