Ціна прощення. Як пройде податкова амністія в Україні і хто під неї потрапить

Верховна рада наблизилася до прийняття закону, який дозволить провести добровільне декларування доходів громадян – так звану податкову амністію. Минулого тижня профільний фінансовий комітет Ради рекомендував парламенту прийняти за основу проект №5153, внесений президентом у кінці лютого.

Податкова індульгенція

Ідея "нульової декларації" у тому, що фізособи розкривають перед державою свої активи, з яких раніше не були сплачені податки, не вказуючи при цьому джерела доходів. Заплативши один раз за ставкою, яку визначить Рада, декларант зможе уникнути відповідальності за ухилення від оподаткування.

Провести амністію пропонується за рік – з 1 липня 2021 року по 1 липня 2022 року. "Відбілити" можна буде майже будь-які активи, у тому числі рухоме/нерухоме майно, гроші і навіть бізнес. Готівкові кошти можна буде легалізувати двома шляхами – покласти у банк і разово заплатити 5% або купити облігації держпозики, перерахувавши державі "комісію" у 2,5% від загальної суми. "Кеш" як такий під "нульове декларування" не потрапить.

Якщо ж гроші або інші активи знаходяться не в Україні і декларант хоче залишити їх закордоном, ставка податку у таких випадках пропонується у розмірі 9%. Для порівняння: податок на доходи фізосіб в Україні зараз становить 18%, ще 1,5% стягується у вигляді військового збору.

У Раді розраховують, що ті, хто погодяться розкрити свої активи, повернуть кошти в Україну, скориставшись першими двома варіантами. "Головна мета – це повернути гроші з-за кордону. Тому 5% – це буде головна ставка", – говорить глава комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу").

Джерела видання у СП не виключають, що у ході кампанії з "відбілювання" коштів декларанти виберуть і варіант з ОВДП, тим самим допомігши уряду з фінансуванням дефіциту бюджету.

"У нас, по суті, сумнівних грошей виведено з-під оподаткування на суму близько 40 млрд доларів. Їх достатньо, щоб в принципі відмовитися від позик МВФ на весь 2021 рік. Принаймні, вони точно допоможуть частково вирішити проблеми з боргами", – сказав виданню співрозмовник з монобільшості, що побажав залишитися неназваним.

Під легалізацію потраплять будь-які ОВДП, що придбані після 1 січня 2021 року, випливає з проекту закону. Але також Мінфін готує спеціальний випуск держоблігацій "під амністію". "Розміщуватимуться вони точно не на рік, а, швидше за все, відразу на три роки", – розкрив деталі Гетманцев.

МВФ проти "кешу"

У Раді більшість фракцій і груп підтримують ідею з "нульовою декларацією", але їх підходи у цьому питанні дещо відрізняються. Головний спір стосується саме ставок, за якими можна буде "відбілити" активи. Знижувати ставки, прописані в президентському проекті, точно немає необхідності, впевнений Гетманцев.

Умови податкової амністії у команді влади за останні майже два роки кілька разів змінювалися у процесі обговорень. Будучи кандидатом в президенти, Зеленський у своїй програмі припускав, що ставки будуть нижчими, ніж ті, які прописані в його проекті – від 0% до 5%. Проти такої щедрості категорично виступили у Міжнародному валютному фонді.

Джерела видання в депутатському корпусі запевняють, що ставки зросли саме під тиском кредитора у кінцевому варіанті реформи. Від легалізації готівки також довелося відмовитися через МВФ. У Фонді, за словами співрозмовників, пропонували або встановити ставку до 18%, або взагалі виключити "кеш" з-під амністії.

Неможливість задекларувати готівку без оформлення депозиту або купівлі ОВДП суттєво зменшить обсяги легалізованих коштів, зазначає Ніна Южаніна (фракція "Європейська солідарність"). "Навряд чи громадяни захочуть віддавати всі свої гроші на рахунки у банки, позбавляючи себе можливості користуватися ними як мінімум протягом року", – розмірковує вона.

У МВФ були й інші побоювання, крім розміру ставок, визнає прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Фонд наполягав на запобіжниках (зараз передбачені в проекті), які не дозволять скористатися легалізацією чиновникам, а також тим, проти кого вже ведуться розслідування за ухилення від сплати податків або якщо доходи були отримані кримінальним шляхом.

"Всі зауваження і занепокоєння міжнародних партнерів і донорів на сьогоднішній день вже враховані. І, принаймні, бюджет нічого не втрачає", – запевняє глава уряду.

Данило Гетманцев вважає, що ставки для податкової амністії цілком прийнятні (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Ідея податкової амністії не знаходить підтримки у великого транснаціонального бізнесу, який працює в Україні, пояснив інформований співрозмовник у СН. "Вони завжди платили податки і їм, звичайно, прикро, що хтось зможе піти від відповідальності за несплату", – сказало джерело.

Заступник голови фінкомітету Ярослав Железняк (фракція "Голос") погоджується, що податкова амністія – це "завжди штраф для сумлінних платників податків". Тим не менш, на його думку, концептуально нульове декларування хоч раз в Україні все ж потрібно провести.

Батіг і пряник

Проблемою кампанії з податкової амністії можуть стати високі ставки податків в Україні. Через що, на думку співрозмовника у СН, вже після декларування нові доходи громадяни знову будуть приховувати від держави, знівелювавши тим самим ідею "нульового декларування".

"І тоді амністію доведеться проводити щороку. З такою проблемою вже зіткнулася Росія. Там амністію проводять втретє поспіль через те, що податкова реформа так і не проведена", – каже один з депутатів.

Щоб уникнути подібних проблем, в уряді хочуть передбачити свого роду "батіг", сказав РБК-Україна міністр фінансів Сергій Марченко. "З одного боку, ми даємо пряник – це можливість легалізувати свої доходи, з яких не сплачені податки. З іншого боку, той, хто зараз не задекларує доходи, після закінчення амністії буде відповідати перед законом", – говорить він.

Зокрема, до тих, хто не захоче скористатися можливістю "нульового декларування", податківці будуть застосовувати "непрямі методи" виявлення порушень – грубо кажучи, порівнювати доходи з витратами і спосіб життя.

"Після закінчення амністії ми почнемо оцінювати громадян за видатками: будемо запитувати і перевіряти, а на яких офіційних підставах ви заробили кошти, щоб купити будинок, автомобіль тощо", – пояснює глава Мінфіну.

Подібного роду перевірками має зайнятися новостворене Бюро економічної безпеки, каже Ярослав Железняк. Його колега Ніна Южаніна вважає, що під перевірку повинні підпадати витрати понад 150 тисяч гривень. Але, як уточнив Данило Гетманцев, поки таких норм у президентському проекті не передбачено.

Полювання на мільярди

Говорячи про цілі і задачі нульового декларування, слід розрізняти загальний обсяг "вибілених" коштів і прибуток для бюджету у вигляді сплачених податків. Найбільші обсяги легалізації, як очікують у владі, припадуть на кошти, виведені за кордон.

Згідно з дослідженням ISET, обсяг транскордонних фінансових потоків українського походження з ознаками переміщення прибутку в офшори і податкові гавані оцінюється у 14-16 млрд доларів на рік. А за підрахунками міжнародної організації Global Financial Integrity, з України протягом 2004-2013 років без сплати податків було виведено близько 116 млрд доларів, через що бюджет щорічно недоотримував близько 50-65 млрд гривень податків.

Процедура податкової амністії, наприклад, в Італії – Collaborazione volontaria – принесла їх бюджету понад 4 млрд євро. Також успішними були приклади Грузії, Ірландії та Індонезії. В Ізраїлі подібна voluntary disclosure procedure на першому етапі дозволила 7500 платникам податків легалізувати активи загальною вартістю близько 10 млрд доларів (30 млрд шекелів). Але кампанія з легалізації тривала кілька років.

Міністр фінансів Сергій Марченко каже, що влада приготувала "батіг" для тих, хто вирішить приховувати свої доходи (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

В Україні у владі поки обережно оцінюють можливі суми, які потраплять під податкову амністію і потенційний дохід держскарбниці. Денис Шмигаль говорить про "досить значні обсяги".

"Різні країни отримували від 500 тисяч доларів до мільярдів і десятків мільярдів доларів, які поверталися у білий оборот держави. Розраховуємо, що і у нас теж будуть великі суми. Хотілося б, щоб це були мільярди гривень", – сказав Шмигаль.

Але у відчутному фіскальному ефекті для бюджету сумнівається Ярослав Железняк, допускаючи, що казна не отримає ніяких мільярдів у вигляді сплачених податків. Куди вірогідніше, на його думку, мова буде йти про мільйони. Нардеп сумнівається, що податкова амністія спрацює через низьку довіру до влади.

У "Голосі" вважають, що у будь-якому випадку отримані у ході амністії додаткові податки доречніше було б направляти не в загальний фонд бюджету, а розділити їх між Пенсійним фондом і спецфондом на потреби екології. Гетманцев зі "Слуги народу" не проти такого підходу. Але пояснює, що для цього потрібно окремо вносити зміни в Бюджетний кодекс.

Ніна Южаніна вважає, що нульове декларування могло б повернути з офшорів до 30 млрд доларів. Але через недавні зміни у законодавстві навряд чи вдасться отримати подібний результат.

"Сьогодні простіше отримати доходи від ліквідації іноземної компанії, на яку виведений прибуток, і не сплатити за це в бюджет ні копійки. Це дозволили зробити самі "слуги" у своєму законі про електронний кабінет платника податків", – говорить Южаніна.

Через цю норму закону, вважає нардеп, у кампанії по амністії капіталу не будуть задіяні власники офшорів, а у кращому разі – ті, хто має менш значні активи в Україні.