Підозрюваний Службою безпеки України в розкраданні в особливо великих розмірах банкір Павло Борулько не зміг відстояти право балотуватися у Верховну раду, повідомляє "Комерсант-Україна". Як стало відомо виданню, Київський апеляційний адміністративний суд визнав законним рішення Центрвиборчкому, який скасував його реєстрацію кандидатом у народні депутати. Борулько не перший, кому суд фактично заборонив балотуватися. Раніше схожі рішення були прийняті в тому числі у відношенні екс-прем'єра Юлії Тимошенко і колишнього глави МВС Юрія Луценка - копія відповідного документа опинилася в розпорядженні видання.
Служба безпеки України підозрює Павла Борулько в розкраданні 620 млн грн із Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в 2009 році. Після порушення кримінальної справи банкір зник у Білорусії, де, за деякими відомостями, перебуває і зараз. У червні перший заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін повідомив виданню, що генпрокуратура цієї країни офіційно відмовилася екстрадувати банкіра в Україну. Незважаючи на це, Борулько був висунутий Козацькою українською партією (КУП) кандидатом у народні депутати по 198-му виборчому округу (місто Сміла, Черкаська область). 16 серпня він був зареєстрований ЦВК. Однак вже 18 серпня КУП несподівано провела позачерговий з'їзд, на якому скасувала своє ж рішення про висунення Борулько, і повідомила про це в Центрвиборчком. В результаті 22 серпня Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію Павла Борулько, після чого він звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду (КААС), який в понеділок залишив рішення ЦВК в силі.
"Колегія суддів вважає постанову Центральної виборчої комісії від 22 серпня 2012 р. такою, що містить вичерпні підстави для скасування реєстрації кандидата в народні депутати Борулько Павла Вікторовича, а також прийнятим на підставі і в межах повноважень відповідно до вимог закону "Про вибори народних депутатів", - йдеться в рішенні суду (копією володіє газета). - У задоволенні адміністративного позову Борулько Павла Вікторовича до Центральної виборчої комісії за участю третьої особи - політичної партії "Козацька українська партія" - про визнання протиправним та скасування постанови № 549 від 22 серпня 2012 року відмовитися в повному обсязі". Слід зазначити, що відповідно до рішення КААС у випадку, якщо Павло Борулько захоче оскаржити це рішення, він зможе це зробити до сьогоднішнього дня включно.
Борулько не перший, хто позбувся статусу кандидата в народні депутати або так і не був зареєстрований за рішенням суду. Після початку виборчого процесу суди, серед інших, заборонили балотуватися народному депутату Юрію Кармазіну ("Наша Україна-Народна самооборона"), адвокату глави партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко Миколі Сірому, колишньому заступнику голови СБУ Володимиру Сацюку і екс-прем'єрові Павлу Лазаренку. Однак найбільш резонансним стало рішення Вищого адміністративного суду (ВАС), який підтвердив постанову КААС про законність постанови ЦВК, що забороняв балотуватися за списками партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко та екс-главі МВС Юрію Луценку. Газета у своєму розпорядженні копію цього рішення ВАС, датованого 15 серпня.
У документі серед іншого зазначається, що представник партії "Батьківщина" Руслан Князевич просив суд визнати незаконним і скасувати постанову Центрвиборчкому від 8 серпня, яким Юлії Тимошенко і Юрію Луценку було відмовлено в реєстрації кандидатами в народні депутати. "ЦВК 6 серпня від Міністерства внутрішніх справ, а 8 серпня від Генеральної прокуратури і Печерського районного суду Києва отримав інформацію про наявність непогашеної та незнятої в законному порядку судимості за вчинення умисного злочину в окремих осіб, висунутих кандидатами у народні депутати, в тому числі і у Юлії Тимошенко і Юрія Луценка, включених до виборчого списку партії "Батьківщина", - йдеться в документі. - Відповідно до ч. 2, 3 ст. 76 Конституції народним депутатом може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Не може бути обраний у Верховну раду громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку".
Судді ВАС у своєму рішенні також вказують, що Центрвиборчком зобов'язаний забезпечити однакове застосування норм Конституції та закону "Про вибори народних депутатів" при розгляді питань, що відносяться до компетенції ЦВК. При цьому вказується, що Центральна виборча комісія до винесення рішення, що стосується Юлії Тимошенко і Юрія Луценка, відмовила в реєстрації декільком претендентам, оскільки отримала дані про наявність у них непогашених судимостей. Примітно, що однією з підстав при ухваленні рішення про заборону лідерам опозиції балотуватися стала діяльність самої опозиції. "Крім зазначених вище правових підстав, колегія суддів також враховує, що при ухваленні закону № 4061-VI ("Про вибори народних депутатів") за нього були віддані голоси, в тому числі народних депутатів фракцій "БЮТ-Батьківщина" (62 голоси "за" з 78 присутніх), "Наша Україна-Народна самооборона" (36 голосів "за" з 48 присутніх) та позафракційних (18 голосів "за" з 21 присутнього)", - говориться в рішенні ВАС.
Крім цих аргументів, судді Вищого адміністративного суду апелюють і до європейського досвіду, вказуючи, що норми про заборону балотування громадян з непогашеною судимістю діють серед іншого у Франції, Австрії, Бельгії, Естонії, Іспанії та Італії. "Апеляційну скаргу політичної партії" Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" "залишити без задоволення, - резюмується в документі. - Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає".