В Україні планують побудувати "стіну" на кордоні з Білоруссю. До цього владу спонукали міграційна криза та активна присутність військ Росії на території сусідньої країни. Але є сумніви, що задумка спрацює, тим більше що розпочатий шість років тому подібний проект на кордоні з РФ так і не завершено. Детальніше – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Кадри з мігрантами, які штурмують кордони Польщі та Литви з території Білорусі, у листопаді-грудні облетіли всі світові ЗМІ. І змусили політиків у Варшаві та Вільнюсі терміново ламати голови над питанням, як зміцнити власні рубежі.
Країни Балтії та Польща вирішили піти шляхом зведення фізичної перепони від міграційної зброї режиму Олександра Лукашенка. Уряди цих країн виділили значні кошти і почали інженерне облаштування кордонів.
Наприкінці листопада цією ж проблемою перейнялася Україна. Крім потенційної хвилі мігрантів, Київ турбує і все більш активне військове освоєння Росією території Білорусі.
Україна оголосила про плани інженерно обладнати близько 1 тисячі кілометрів свого кордону з північним сусідом. Це мегабудівництво буде вже другим подібним амбітним проектом за останні шість років. Перший - "Європейський вал" на кордоні з РФ – все ще не завершений.
"Прикордонники є, кордон позначений, але самої споруди кордону немає. І це наша загальна задача, задача всього уряду, президента, суспільства, бо це будується за податки громадян, – наступного року збудувати кордон між Україною і Росією, між Україною і Республікою Білорусь", – пояснив міністр внутрішніх справ Денис Монастирський завдання свого відомства на наступний рік.
За його словами, на вказані цілі необхідно близько 17 млрд гривень. При цьому тільки для того, щоб в першочерговому порядку захистити найбільш вразливі ділянки на кордоні з Білоруссю, потрібно до 7 млрд гривень.
Поки ж ці 10 основних ділянок на півночі протяжністю близько 270 км намагаються спільними зусиллями "зміцнити" прикордонники і місцева влада. Всього протяжність україно-білоруського кордону становить понад 1084 км.
Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
"Проводяться додаткові роботи з інженерного облаштування, як власними силами Держприкордонслужби, так і силами місцевих органів влади. Ведуться роботи з нарощування певних інженерних складових на державному кордоні з Білоруссю. Але це не ті роботи, які б передбачали повний конструктив, необхідний прикордонникам", – зазначив спікер Державної прикордонної служби Андрій Демченко в коментарі РБК-Україна.
Названої міністром суми на будівництво "стіни" до бюджету наступного року парламент і Кабмін не заклали. За словами спікера Верховної ради Руслана Стефанчука, поки що МВС може розраховувати тільки на 900 млн гривень для зміцнення рубежів.
"Це (17 млрд гривень – - ред.) величезні гроші. Треба розуміти, звідки їх взяти", – говорив спікер в інтерв'ю "Інтерфаксу". 900 млн гривень, за його словами, це "перший транш", і за результатами його освоєння будуть зрозумілі інші потреби з облаштування кордону.
У Держприкордонслужбі, враховуючи наявний обсяг коштів, поки не беруться прогнозувати, коли і як почнуть будівництво "стіни" з Білоруссю. У планах Монастирського ця споруда мала б виглядати як суцільне загородження з сітки і колючого дроту з відеоспостереженням і сигналізаціями. На аналогічну "стіну" Польща, наприклад, виділила близько 350 млн євро (приблизно 10,5 млрд гривень) на облаштування ділянки кордону в п'ять разів меншої, ніж україно-білоруський.
Прийдешній рік може залишити Україну не тільки без білоруської "стіни", а й зупинити на півдорозі таке ж облаштування кордону з РФ. Річ у тому, що 31 грудня припиняє дію відповідне розпорядження Кабінету Міністрів від травня 2015 року, яким був затверджений план будівництва. За минулі шість з половиною років цей "Європейський вал" побудований майже на половину, витрачено на нього близько 2 млрд гривень.
"Стіна" з Росією - вже все, оскільки в цьому році закінчується дія розпорядження і відповідного плану уряду", – сказало виданню джерело в МВС.
Урядові акти, що регулюють питання будівництва "стіни", повинні були замінити Державною цільовою програмою облаштування держкордону до 2024 року. Її концепцію затвердити ще в жовтні, але не саму програму.
Без програми, яка б визначила розмір фінансування, терміни і відповідальних за її виконання, почати будівництво стіни з Білоруссю і продовжити з РФ – неможливо, пояснює співрозмовник у відомстві.
"Ті роботи (в рамках проекту "Стіна", – ред.), на які вже були укладені контракти, ще будуть продовжені, але фінансування на нові роботи не передбачено. Підкреслюю, що відповідне розпорядження Кабміну втрачає свою силу в кінці 2021 року і було не продовжено", – сказав він.
Ділянка облаштованого кордону між Литвою та Білоруссю (Фото: GettyImages)
У МВС на момент виходу публікації не відповіли на запит РБК-Україна, чому досі не затверджена нова програма облаштування держкордону, а також, як буде виділятися фінансування і коли буде розпочато будівництво північної "стіни".
До того як прийти до рішення зводити власний паркан на кордоні з Білоруссю Україна активно допомагала її сусідам відгороджуватися від "живої зброї" режиму Лукашенка.
Так у серпні уряд передав Литві в рамках гуманітарної допомоги близько 100 км колючого дроту. Нашій країні ця допомога обійшлася в 30 млн гривень.
Загалом Вільнюс планує витратити 152 млн євро (близько 4,6 млрд гривень), щоб відгородитися від "буйного сусіда". Облаштування майже 500 км кордону литовці розпочали у вересні і планують закінчити у 2022 році.
Взимку цього року активно відгороджуватися від Білорусі стіною почала і Латвія. Ця невелика балтійська країна побоюється, що найближчим часом хвиля мігрантів буде спрямована в її бік.
"Зростаюча на латвійсько-білоруському кордоні кількість нелегальних мігрантів свідчить про те, що ми стали основною метою гібридної атаки", – сказав держсекретар Міністерства внутрішніх справ Латвії Дімітрій Трофімов 20 грудня.
Без необхідних фінансів і затверджених планів українські прикордонники поки що зосереджені на мінімальному захисті "небезпечних ділянок" і проведенні демаркації кордону з Білоруссю. Цей процес, що полягає в позначенні на місцевості лінії держкордону, підходить до фіналу.
"Роботи з демаркації активно ведуться, вона вже практично зроблена", - повідомив РБК-Україна Андрій Демченко.
У стані північного сусіда також не сидять склавши руки. На початку грудня Білорусь відкрила нову прикордонну заставу на одній з тих самих "вразливих" ділянок кордону з Україною. Мова йде про мобільну модульну заставу "Оріхове", розташовану навпроти волинського села Піща.
Саме тут в районі Шацьких озер, де сходяться кордони України, Білорусі та Польщі, на думку українських силовиків, може бути нове місце для прориву нелегальними мігрантами.
У Державному прикордонному комітеті Білорусі у відповідь на запит РБК-Україна повідомили, що останні кілька років планомірно на південному напрямку нарощують інфраструктуру, в тому числі ту, що стосується інженерно-технічного облаштування.
При цьому дії українських колег, які зміцнюють свої північні рубежі, в Білорусі назвали "незрозумілими", а загрозу проникнення мігрантів в нашу країну – "уявними".
На думку Прикордонкомітету Білорусі, Україна активно і невиправдано насичує своє прикордоння армійськими підрозділами, в тому числі підрозділами сил спеціальних операцій.
"У безпосередній близькості від кордону Україною активно проводяться навчання, задум яких має всі ознаки проведення повноцінної військової операції. Йде накачування інформаційного простору відверто ворожими посилами", - сказав виданню уповноважений представник комітету Антон Бичковський.
Як приклад такої "агресивної поведінки" України він вказав на інцидент з нібито зальотом українського бойового вертольота на територію Білорусі 4 грудня.Наша Державна прикордонна служба спростовувала цей факт порушення держкордону.
Кордон з Білоруссю (Фото: GettyImages)
За словами білоруського представника, такі інциденти можуть призвести "до негативних наслідків". Втім, він не уточнив, що саме мається на увазі. Поки що ситуація на україно-білоруському кордоні спокійна, стверджує Держприкордонкомітет РБ.
"У разі виникнення загрози національній безпеці, продовження провокацій, білоруська сторона буде змушена адекватно реагувати, в т. ч. шляхом посилення охорони кордону з Україною", - повідомили у відомстві.
Цей миролюбний тон прикордонників контрастує з войовничими заявами Олександра Лукашенка. Самопроголошений президент Республіки Білорусь протягом останнього року не раз звинувачував Україну в контрабанді зброї через держкордон.
Втім, наше Міністерство закордонних справ відкидає всі звинувачення північного сусіда. На думку міністра Дмитра Кулеби, проблема в тому, що Лукашенко – "любитель резонансних заяв", які повинні піддаватися ретельному фактчекінгу.